Ровно четвертая часть всей крови циркулирует в коже, поставляя ей все необходимое для образования молодых клеток и для поддержки активных: кислород для “дыхания” кожи (точнее, в качестве топлива для обмена веществ в коже), энергопоставляющие углеводы (например, гликоген), пептиды и аминокислоты для образования протеина, жиры (называемые также липидами), витамины и микроэлементы.Артериальные сосуды в коже образуют поверхностную и глубокую сети. Первая расположена на уровне основания сосочков кожи; вторая — на границе собственно кожи и подкожной клетчатки. Поверхностная артериальная сеть соединяется с глубокой. Большое значение для окраски кожи имеет распределение сосудов. Чем ближе сосудистая сетка к поверхности кожи, тем ярче румянец.Клетки эпидермиса питаются лимфой, проникающей из собственно кожи. В коже имеются большое количество нервных окончаний. Нервы также образуют в коже две сети, идущие параллельно сосудистым; в эпидермисе они заканчиваются нервными волокнами и свободными окончаниями. Чувствительность кожи очень велика, так как, помимо нервов, в подкожной жировой клетчатке располагаются еще специальные нервные аппараты. Они передают ощущения давления, прикосновения, холода и тепла. Нервы и нервные аппараты кожи связывают ее со всеми внуренними органами и мозгом.В принципе кожа может обойтись и без внешней подкормки. Однако есть тут одна тонкость — во всяком случае, в отношении верхней кожи. Поскольку эпидермис, в отличие от нижних слоев, не имеет собственных кровеносных сосудов, ему приходится получать питание от капилляров в сосковидном пограничном слое дермы. Тесное зубчатое сцепление обоих слоев кожи, гарантирующее хорошее снабжение, с годами становится все более плоским и слабым. Это может привести к недостаточному поступлению в верхнюю кожу кислорода и питательных веществ. Компенсировать этот дефицит — одна из важнейших задач косметики.КАК КОЖА ОБНОВЛЯЕТСЯЗародышевый слой особенно важен, поскольку именно здесь постоянно возникают молодые клетки. В течение 28 дней они продвигаются к поверхности кожи, теряя при этом клеточное ядро. И уже плоскими, “мертвыми” шелушинками кератина они образуют наконец видимый поверхностный слой кожи, так называемый роговой слой. Ороговевшие клетки отпадают в процессе ежедневных трений при мытье, вытирании и т. п. (каждый день по два миллиарда!) и постоянно заменяются снизу другими. Этот процесс называется регенерацией. В течение трех-четырех недель вся верхняя кожа полностью обновляется. Если этот цикл действует бесперебойно и без помех, верхняя кожа превосходно защищает нижние слои — дерму и подкожу. Поверх дермы располагается слой верхней кожи, который, в свою очередь, подразделяется на пять различных слоев. В самом низу зародышевый слой образует молодые кератиновые, пигментные и иммунные клетки. В течение 28 дней они перемещаются вверх и становятся при этом все более плоскими. И наконец в виде сухих шелушинок без ядра они образуют защитный роговой слой толщиной примерно 0,03 мм.Процесс шелушения лежит в основе многих косметических процедур усиленному отторжению самого поверхностного рогового слоя эпидермиса, например при удалении веснушек, пигментных пятен и др.
Одноклітинні еукаріоти. Організми цієї групи можуть бути одно- або багатоядерними. У цитоплазмі одноклітинних еукаріотів містяться дво- та одномембранні органели. За живлення ці організми поділяють на автотрофи (одноклітинні водорості), гетеротрофи (амеби, інфузорії), що поглинають їжу за до піноцитозу або фагоцитозу, та міксотрофи — організми зі змішаним типом живлення (Евглена зелена б живлення зумовлює відмінності в будові клітин цих організмів. Фототрофи містять хлоропласти, можуть мати вакуолі з клітинним соком.снують такі організми, складовими клітин яких є скоротливі й травні вакуолі (згадайте їхні функції). Чимало організмів здатні до активного руху, що здійснюється, наприклад, за до псевдоподій, джгутиків, війок. Одноклітинні еукаріоти можуть розмножуватися нестатевим поділом навпіл, брунькуванням тощо, а також статевим Для пристосування до несприятливих умов вони утворюють спори або цисти. Одноклітинні еукаріоти можуть реагувати на зміни навколишнього середовища, реакції в них відбуваються у вигляді таксисів.
Рослини. Ви вже знаєте, що рослини належать до еукаріотичних організмів. Нагадаємо особливості, що відрізняють клітини рослин від клітин інших багатоклітинних еукаріотів. Клітинна стінка містить полісахариди, насамперед целюлозу. У цитоплазмі клітин є вакуоля з клітинним соком. Резервною речовиною є крохмаль. Для рослинних клітин характерною ознакою є наявність пластид. Одні з них - хлоропласти - містять хлорофіл. Завдяки наявності цього пігменту в рослинах відбувається фотосинтез.
Тіла більшості рослин сформовані тканинами, що містять клітини різних типів. Виокремлюють кілька типів рослинних тканин. Клітини твірних тканин (меристема) перетворюються на клітини всіх інших тканин. Покривні тканини (епідерма, корок) захищають інші тканини від негативного впливу зовнішнього середовища й забезпечують зв’язок з ним. Провідні тканини (флоема й ксилема) відповідають за транспортування речовин в організмі. Клітини механічних тканин виконують опорну функцію. Основні тканини розташовані між іншими тканинами. Серед них - асиміляційна, що забезпечує фотосинтез.
Объяснение:
Одноклітинні еукаріоти. Організми цієї групи можуть бути одно- або багатоядерними. У цитоплазмі одноклітинних еукаріотів містяться дво- та одномембранні органели. За живлення ці організми поділяють на автотрофи (одноклітинні водорості), гетеротрофи (амеби, інфузорії), що поглинають їжу за до піноцитозу або фагоцитозу, та міксотрофи — організми зі змішаним типом живлення (Евглена зелена б живлення зумовлює відмінності в будові клітин цих організмів. Фототрофи містять хлоропласти, можуть мати вакуолі з клітинним соком.снують такі організми, складовими клітин яких є скоротливі й травні вакуолі (згадайте їхні функції). Чимало організмів здатні до активного руху, що здійснюється, наприклад, за до псевдоподій, джгутиків, війок. Одноклітинні еукаріоти можуть розмножуватися нестатевим поділом навпіл, брунькуванням тощо, а також статевим Для пристосування до несприятливих умов вони утворюють спори або цисти. Одноклітинні еукаріоти можуть реагувати на зміни навколишнього середовища, реакції в них відбуваються у вигляді таксисів.
Рослини. Ви вже знаєте, що рослини належать до еукаріотичних організмів. Нагадаємо особливості, що відрізняють клітини рослин від клітин інших багатоклітинних еукаріотів. Клітинна стінка містить полісахариди, насамперед целюлозу. У цитоплазмі клітин є вакуоля з клітинним соком. Резервною речовиною є крохмаль. Для рослинних клітин характерною ознакою є наявність пластид. Одні з них - хлоропласти - містять хлорофіл. Завдяки наявності цього пігменту в рослинах відбувається фотосинтез.
Тіла більшості рослин сформовані тканинами, що містять клітини різних типів. Виокремлюють кілька типів рослинних тканин. Клітини твірних тканин (меристема) перетворюються на клітини всіх інших тканин. Покривні тканини (епідерма, корок) захищають інші тканини від негативного впливу зовнішнього середовища й забезпечують зв’язок з ним. Провідні тканини (флоема й ксилема) відповідають за транспортування речовин в організмі. Клітини механічних тканин виконують опорну функцію. Основні тканини розташовані між іншими тканинами. Серед них - асиміляційна, що забезпечує фотосинтез.