Крупное листопадочное быстро растущее дерево с округлой или пирамидальной кроной, декаротивно за счет серебристой окраски листвы,отличается наличием обильной корневой поросли.одно дерево выделяет столько кислорода сколько 7 елей 4 сосны или 3 липы ,освобождает атмосферу от 20-30кг от сажи и пыли в пермском крае является символом Чайковского муниципального района
В чистой, богатой кислородом воде некоторые прудовики обитать на достаточно больших глубинах, не поднимаясь к поверхности. При этом лёгкое заполняется водой и газообмен происходит через неё. Моллюски, обитающие в таких условиях, как правило, мельче представителей того же вида, населяющих мелководья.
Лёгочное дыхание может отчасти дополняться мантийным.
Папоротеподі́бні (поліподіофіти) або просто папороті (Filicopsida або Pteridophyta) — група судинних рослин, належить до групи Moniliformopses. Здебільшого це багаторічні (рідше однорічні) трави, інколи дерева із самостійним гаплоїдним та диплоїдним поколіннями з переважанням у циклі розвитку спорофіту[1].
Папороті з'явилися на Землі близько 300 млн років тому, протягом кам'яновугільного періоду (карбону) палеозойської ери. Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив нашої планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз деревовидних папоротей на Землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди.
Беруть участь у формуванні травянистого покриву. З XIX століття папороті популярні як кімнатні рослини. Представники папоротеподі́бних: орляк, щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія плаваюча, диксонія, марсилія, багатоніжка, маратія, платицеріум, азола, адіантум венерин волос.