Лабораторне дослідження
Будова голонасінних

Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі або гербарні зразки пагонів та шишок ялини, сосни, лупа, мікроскоп, препарувальний набір, таблиці.

Хід роботи

1. Розгляньте багаторічну гілку сосни звичайної.

2. Роздивіться багаторічну гілку ялини. Порівняйте розміщення хвоїнок на пагонах сосни та ялини, їхню довжину і форму.

3. Порівняйте жіночі та чоловічі шишки сосни чи ялини між собою та визначте відмінності.

4. Візьміть стиглу шишку сосни з невисипаним насінням, за до пінцета відгорніть здерев'янілу луску. На її внутрішньому боці ви побачите дві насінини. Вилучіть насінину за до препарувальної голки. Розгляньте насінину та її крилоподібні вирости.

5. Роздивіться хвоїнку сосни чи ялини за до збільшувальних приладів.

6. На живих і гербарних зразках визначте особливості будови хвої та шишок інших представників хвойних (за вибором учителя).

1) Покровная и ксилема.

Микроскопическое строение корня в зоне всасывания называют первичным. В первичном строении корня выделяют три части: ризодерму, первичную кору и осевой (центральный) цилиндр. Ризодерма - это покровная ткань. Центральный или осевой цилиндр (стела) состоит из проводящих тканей, окружённых одним или несколькими слоями клеток - перициклом.  Внутреннюю часть центрального цилиндра у большинства растений занимает сплошной тяж первичной ксилемы.

2) Белый мох (сфагнум) и мниум.

1. Не следует путать со мхами так называемый Олений мох или Ягель, поскольку это не мох, а собирательное название для нескольких видов лишайников.

2. Цетра́рия исла́ндская, или исландский мох — вид лишайников, произрастающих в Европе, Азии, Африке и Австралии.

3. Плау́н, или Ликопо́диум — род растений семейства Плауновые. Плауно́вые — семейство примитивных сосудистых растений.

Гамети самця - дрібні, вони здатні до руху (реотаксис –  рух проти течії слизу, хемотаксис — рух на хімічні подразники –  гіногамони самки), не містять  запасів поживного матеріалу і називаються сперматозоїдами чи сперміями.  

Статеві клітини самок, або яйцеклітини, мають неоднакову  будову у тварин різних видів. Всі вони являють собою досить велику,  найчастіше округлу клітину, яка має кругле ядро з ядерцем і велику  кількість цитоплазми. В цитоплазмі знаходяться органели і включення.  Поживним матеріалом є білкові включення (у вигляді жовтка). Кількість  його може бути різна в зв’язку з неоднаковими умовами розвитку  зародка, на чому й базується класифікація яйцеклітин.

Вивчаючи статеві клітини, слід пам'ятати, що спермії та яйцеклітини відрізняються за морфологією та функціями. Статеві клітини самця  (спермії) передають батьківські гени, за до апарата руху забезпечують зустріч з яйцеклітиною, вносять у неї центріоль. Всі сперматозоїди несуть негативний електричний заряд, що перешкоджає їх  склеюванню в спермі. Кількість сперматозоїдів, що утворюються у самців,  завжди колосально. Наприклад, еякулят здорового чоловіка містить близько  200 млн. сперматозоїдів (жеребець виділяє близько 10 млрд. сперматозоїдів).  Статеві клітини самки (яйцеклітини) відзначаються великою масою цитоплазми (запаси білкових трофічних включень), наявністю складної системи оболонок, поляризованою будовою клітини.  Статеві клітини мають характерну здатність до запліднення,  точніше до злиття з клітиною протилежної статі, що дає початок розвитку  нового організму. У зв'язку з цим, статеві клітини порівняно із соматичними мають ряд особливостей, із яких найбільш важливою є наявність у них половинного набору хромосом (гаплоїдного), а разом з ним  і ДНК.