Макоть В Практична робота № 3. Визначення особливостей зовнішньої будови хребет-
Ких тварин у зв'язку з пристосуванням до різних умов існування
За до муляжів та зображень тварин та презентації
учні мають виявити, як особливості зовнішньої будови хребетних
тварин пов'язані з пристосуванням до існування в різних умовах.
Висновки роботи краще зробити за таким алгоритмом:
Хребетні тварини добре пристосовані до існування у різних
Риби пристосовані до існування у водному середовищі:
форму тіла; шкіра вкрита
і виділяє
зменшує тертя; кінцівки перетворені на
; забарвлення
тіла зверху зазвичай
як дно водойми, а знизу
небо. Амфібії - мешканці двох середовищ
Тому вони мають шкіру, яка дозволяє
Тіло зазвичай
притиснуте до землі. Очі прикриті вушні ракови-
Більшість рептилій — мешканці до нього плазу-
ни пристосувались таким чином: кінцівки або закінчують
пальцями, що закінчуються
шкіра, вкрита
; очі прикриті що захищає від пересихання. Для життя
в наземно-повітряному середовищі та польоту птахи мають такі
тіло, невелика
гнучка
пристосування:
шкіра,
Більшість
вкрита
передні кінцівки перетворені на
середовищі, тому їхня
ссавців пристосовані до життя в
шкіра вкрита
і має залози. Але серед ссавців є й такі, що
D), до життя у воді (на-
пристосовані до польоту (наприклад,
приклад,
або у
(наприклад, кріт).​

Туранская равнина, неточно назы ваемая Туранской низменностью, соответствует в основном Туранской плите, которая относится к тектони ческой зоне эпигерген цинской платфор мы. Это обширная пустынная равни на, осложненная местами невысоки ми кряжами с пустынными и полу пустынными ландшафтами. Герцинские складчатые структуры основа ния платформы перекрыты мезокай — нозойскими отложениями, в соста ве которых имеются известняковые и гипсоносные толщи. На участках местных поднятий герцинские струк туры выступают на поверхность либо по оси антиклиналей мезокайнозой — ского чехла либо в виде изолирован ных низкогорных массивов части пустыни Кызылкум, в строении которых принимают уча стие палеозойские известняки. 

Объяснение:

Прокариотические клетки - это наиболее примитивные, очень просто устроенные, сохраняющие черты глубокой древности организмы. К прокариотическим (или доядерным) организмам относят бактерии и синезеленые водоросли (цианобактерии).

Основная особенность строения бактерий – отсутствие ядра. Наследственная информация у них заключена в одной молекуле ДНК, имеющей форму кольца и погружённой в цитоплазму. Поверхность клетки может быть покрыта полисахаридной или белковой капсулой. Для передвижения в жидкой среде некоторые клетки прокариот, как и у эукариот, обладают одним – двумя или многочисленными жгутиками. Иногда клетка может быть покрыта многочисленными ворсинками. Бактериальная клетка окружена цитоплазматической мембраной, отделяющей цитоплазму от клеточной стенки. У некоторых бактерий она может образовывать впячивания внутрь клетки – инвагинации. На мембране локализованы ферменты, осуществляющие синтез молекул, обладающих высокоэнергетическими связями (АТФ), энергия которых нужна для катализа биохимических реакций клетки. В цитоплазме мембранных структур содержится мало. В ней находятся рибосомы, осуществляющие синтез белков. Довольно часто в клетках разных бактерий содержатся запасные вещества: полисахариды, гликоген, сера, полифосфаты и др. Эти соединения могут продлевать жизнь клетки при отсутствии внешних источников энергии.