Оброблені ділянки землі, засіяні культурними рослинами, називаються полями. Поле — це штучна екосистема. На полях вирощують зернові культури (пшениця, жито, кукурудза, гречка та інші), а також овочі (картопля, огірки, морква, буряки, помідори тощо).
Усі культурні рослини є результатом копіткої праці багатьох людей. Адже саме вчені вивели тисячі сортів культурних рослин. Сорт — це створена людиною сукупність певних рослин, які мають потрібні для людини ознаки.
На полі ростуть також рослини, які людина спеціально не вирощує, але вони з’являються серед посівів культурних рослин. Такі рослини називаються бур’яном. Поширеними бур’янами полів є берізка, осот, пирій, щириця.
Крім бур’янів, рослинам завдають шкоди деякі тварини. Наприклад, комахи та кліщі. Вони живляться рослинами і тим самим знижують урожайність.
Для одержання високих урожаїв людина має доглядати за полем: своєчасно проводити обробку ґрунту, знищувати бур’яни, боротися зі шкідниками культурних рослин, вносити добрива. Існування екосистеми поля залежить від господарської діяльності людини.
Сад
Також надзвичайно поширеною штучною екосистемою є сад. Сад — це насадження дерев і кущів, що забезпечують людину їстівними плодами. Найпоширенішими рослинами саду є яблуні, вишні, груші, сливи. Поруч із деревами можна зустріти ягідні кущі: смородину, малину, аґрус тощо.
У саду багато комах та птахів. Деякі комахи необхідні рослинам, бо вони запилюють квітки, чим сприяють підвищенню врожайності саду. Але більшість комах — шкідники, які пошкоджують різні частини рослин. Наприклад, листовійки пошкоджують плоди, листя, бруньки дерев та кущів, плодожерки — плоди та пагони, щитівки — плоди й кору дерев, хрущі — коріння та листя. Птахи, які живуть у саду, приносять користь, знищуючи велику кількість комах-шкідників. Це такі звичні для нас горобці, синички, шпаки.
Сад потребує постійного догляду. З ранньої весни до пізньої осені проводять обрізку сухих, пошкоджених та зайвих гілок, вибілюють стовбури дерев вапняковим розчином, підгодовують рослини добривами, розпушують ґрунт, прибирають листя, вкривають стовбури дерев, особливо молодих, щоб їхню кору не пошкодили зайці.
Отже, сад і поле — це складні штучні екосистеми, де налагоджені взаємозв’язки між усіма компонентами та існують ланцюги живлення. Гармонійна та продуктивна життєдіяльність екосистем поля і саду цілком залежить від людини.
Сукупність процесів, що здійснюють надходження в клітину необхідних для життєдіяльності речовин, називається клітинним живленням (іл. 46). У клітини рослин, ціанобактерій, фото- і хемо-синтезуючих бактерій надходять неорганічні сполуки, з яких утворюються органічні сполуки, що визначає автотрофне живлення. Внаслідок гетеротрофного живлення клітини багатьох прокаріотів, тварин і грибів отримують амінокислоти, жирні кислоти, моносахариди) або складні (білки, ліпіди й складні вуглеводи) органічні речовини. Є в живій природі ще група організмів, які на світлі живляться за до хлоропластів, а в умовах недостатнього освітлення поглинають крізь пори клітинної стінки низькомолекулярні органічні речовини (наприклад, хламідомонада, діатомові водорості). У них змішане, або міксотрофне, живлення. Живлення клітин відбувається за участі клітинної мембрани, гіалоплазми, хлоропластів, лізосом.
Оброблені ділянки землі, засіяні культурними рослинами, називаються полями. Поле — це штучна екосистема. На полях вирощують зернові культури (пшениця, жито, кукурудза, гречка та інші), а також овочі (картопля, огірки, морква, буряки, помідори тощо).
Усі культурні рослини є результатом копіткої праці багатьох людей. Адже саме вчені вивели тисячі сортів культурних рослин. Сорт — це створена людиною сукупність певних рослин, які мають потрібні для людини ознаки.
На полі ростуть також рослини, які людина спеціально не вирощує, але вони з’являються серед посівів культурних рослин. Такі рослини називаються бур’яном. Поширеними бур’янами полів є берізка, осот, пирій, щириця.
Крім бур’янів, рослинам завдають шкоди деякі тварини. Наприклад, комахи та кліщі. Вони живляться рослинами і тим самим знижують урожайність.
Для одержання високих урожаїв людина має доглядати за полем: своєчасно проводити обробку ґрунту, знищувати бур’яни, боротися зі шкідниками культурних рослин, вносити добрива. Існування екосистеми поля залежить від господарської діяльності людини.
СадТакож надзвичайно поширеною штучною екосистемою є сад. Сад — це насадження дерев і кущів, що забезпечують людину їстівними плодами. Найпоширенішими рослинами саду є яблуні, вишні, груші, сливи. Поруч із деревами можна зустріти ягідні кущі: смородину, малину, аґрус тощо.
У саду багато комах та птахів. Деякі комахи необхідні рослинам, бо вони запилюють квітки, чим сприяють підвищенню врожайності саду. Але більшість комах — шкідники, які пошкоджують різні частини рослин. Наприклад, листовійки пошкоджують плоди, листя, бруньки дерев та кущів, плодожерки — плоди та пагони, щитівки — плоди й кору дерев, хрущі — коріння та листя. Птахи, які живуть у саду, приносять користь, знищуючи велику кількість комах-шкідників. Це такі звичні для нас горобці, синички, шпаки.
Сад потребує постійного догляду. З ранньої весни до пізньої осені проводять обрізку сухих, пошкоджених та зайвих гілок, вибілюють стовбури дерев вапняковим розчином, підгодовують рослини добривами, розпушують ґрунт, прибирають листя, вкривають стовбури дерев, особливо молодих, щоб їхню кору не пошкодили зайці.
Отже, сад і поле — це складні штучні екосистеми, де налагоджені взаємозв’язки між усіма компонентами та існують ланцюги живлення. Гармонійна та продуктивна життєдіяльність екосистем поля і саду цілком залежить від людини.
ЗМІСТ
Яке значення має розщеплення органічних речовин?
Сукупність процесів, що здійснюють надходження в клітину необхідних для життєдіяльності речовин, називається клітинним живленням (іл. 46). У клітини рослин, ціанобактерій, фото- і хемо-синтезуючих бактерій надходять неорганічні сполуки, з яких утворюються органічні сполуки, що визначає автотрофне живлення. Внаслідок гетеротрофного живлення клітини багатьох прокаріотів, тварин і грибів отримують амінокислоти, жирні кислоти, моносахариди) або складні (білки, ліпіди й складні вуглеводи) органічні речовини. Є в живій природі ще група організмів, які на світлі живляться за до хлоропластів, а в умовах недостатнього освітлення поглинають крізь пори клітинної стінки низькомолекулярні органічні речовини (наприклад, хламідомонада, діатомові водорості). У них змішане, або міксотрофне, живлення. Живлення клітин відбувається за участі клітинної мембрани, гіалоплазми, хлоропластів, лізосом.
Объяснение: