Концепція статі включає два фундаментальних явища: статевий процес (злиття гамет двох особин) та статева диференціація (поділ цієї інформації на дві частини). Статевий процес та статева диференціація є різними явищами: перше створює та збільшує різноманіття генотипів, а друге скорочує його вдвічі.
Репродуктивні переваги нестатевих форм розмноження полягають у кількості потомства, а переваги гермафродитизму – у різноманітті. Головне питання полягає у тому, щоб визначити переваги, які дає статева диференціація, тобто переваги двох окремих статей у порівнянні з гермафродитами. Оскільки статеве розмноження не пов’язане з репродуктивними перевагами, повинні існувати деякі інші.
Для еволюційного процесу статеве розмноження має декілька переваг у генетичному плані: 1. Поєднує в одному нащадку дві корисні мутації (засіб поширення сприятливих рис). 2. Об’єднує шкідливі на даний час мутації у непристосованих нащадків, які потім виключаються з популяції (видалення шкідливих генів) 3. Створює нові комбінації генів, які можуть бути більш придатними, ніж ті, що існували раніше
Стать може бути за до якого створюються нові генотипи. Оскільки статевий тип розмноження поєднує гени двох осіб, у популяції можуть легше поєднувати вигідні гени, ніж нестатеві популяції. Якщо у різностатевій популяції виникають два різні алелі у різних локусах хромосоми. Хромосома, що містить два вигідні алелі, може бути вироблена протягом деяких поколінь шляхом рекомбінації. У популяції, особини якої розмножуються нестатевим шляхом, хромосоми теж здатні поєднувати у собі ті ж самі мутації. Але на виникнення мутації безпосередньо піде набагато більше часу.
Статевим шляхом можуть розмножуватись не тільки рослини і тварини, але й гриби та протисти. Завдяки викопним еукаріотам було визначено, що статеве розмноження виникло близько 1,2 млрд. років тому у Протерозойському Еоні.[11] Ймовірно, що статева еволюція була невід’ємною частиною еволюції еукаріотів.
Животными населена вся земля, весь земной шар: почва, поверхность суши, моря и пресные воды. Альпинисты при восхождении на самую высокую гору Эверест заметили примерно на высоте 8.000 метров / 8 километров, горных птиц Клушиц. А также при глубочайших погружениях на глубину 11 километров были обнаружены различные черви, моллюски, ракообразные и иные животные. Многие из животных скрытно живут, или имеют мельчайшие размеры, по этому их трудно заметить. Другие, напротив мы стабильно их встречает в повседневной жизни, к примеру птицы, звери, насекомые. Животные в природе имеют большое значение, играют большую роль, как и растения. Большинство растений опыляются исключительно животными, и играют большую роль в распространении семян растений. К всему это следует добавить, что животные на ряду с бактериями принимают огромное участие при образовании почвы. Многие насекомые, в их ряду муравьи, черви, и многие другие мелкие насекомые дают почве множество полезных органических веществ, при этом измельчая её, и тем самым созданию перегноя. Норы которые роют животные растениям и деревьям обогащать их воздухом, тем самым вентилируя почву. Растительность так же служит пищей для травоядных животных, а они в свою очередь хищникам. Можно сделать вывод что животные не могут существовать без растений. Но и растения так же зависят от жизнедеятельности животных. Велика и санитарная важность большинства животных – истребляют трупы животных, остатки отмерших растений, опавшая листва. Большинство обитателей морских пространств очищают воду, что немаловажно и актуальна как воздух. Животный мир всегда имел огромную и важную роль для человека. Наши далекие предки, которые жили тысячи лет назад, и во многом их жизнь зависела от охоты и рыболовства. Мясо которое было добыто являлось одним из основных источников питания, из шкур делали себе одежу, кости шли на обработку, следующем служило оружием которым и охотились и добывали рыбу. Из сухожилия готовили тетиву для лука, использовали её как нитки в качестве бытовой жизни. Результат охоты зависел не от ловкости и силы которой обладали охотники, но и умения выследить зверя, но и выбрать нужный момент что бы напасть. Они использовали много и методов ловли дикого зверя, всячески делая ловушки, ставив сет, и даже племенем загоняли в ловушку, которой могла послужить замаскированная яма. Человеку приходилось от хищного зверя. Изучив некую психологию диких зверей, древний человек сумел приручить некоторых из них. Самым первым животным домашним стала собака, которую потом использовали при охоте, она была главным Чуть позже появился домашний скот.
Відповідь:
Концепція статі включає два фундаментальних явища: статевий процес (злиття гамет двох особин) та статева диференціація (поділ цієї інформації на дві частини). Статевий процес та статева диференціація є різними явищами: перше створює та збільшує різноманіття генотипів, а друге скорочує його вдвічі.
Репродуктивні переваги нестатевих форм розмноження полягають у кількості потомства, а переваги гермафродитизму – у різноманітті. Головне питання полягає у тому, щоб визначити переваги, які дає статева диференціація, тобто переваги двох окремих статей у порівнянні з гермафродитами. Оскільки статеве розмноження не пов’язане з репродуктивними перевагами, повинні існувати деякі інші.
Для еволюційного процесу статеве розмноження має декілька переваг у генетичному плані: 1. Поєднує в одному нащадку дві корисні мутації (засіб поширення сприятливих рис). 2. Об’єднує шкідливі на даний час мутації у непристосованих нащадків, які потім виключаються з популяції (видалення шкідливих генів) 3. Створює нові комбінації генів, які можуть бути більш придатними, ніж ті, що існували раніше
Стать може бути за до якого створюються нові генотипи. Оскільки статевий тип розмноження поєднує гени двох осіб, у популяції можуть легше поєднувати вигідні гени, ніж нестатеві популяції. Якщо у різностатевій популяції виникають два різні алелі у різних локусах хромосоми. Хромосома, що містить два вигідні алелі, може бути вироблена протягом деяких поколінь шляхом рекомбінації. У популяції, особини якої розмножуються нестатевим шляхом, хромосоми теж здатні поєднувати у собі ті ж самі мутації. Але на виникнення мутації безпосередньо піде набагато більше часу.
Статевим шляхом можуть розмножуватись не тільки рослини і тварини, але й гриби та протисти. Завдяки викопним еукаріотам було визначено, що статеве розмноження виникло близько 1,2 млрд. років тому у Протерозойському Еоні.[11] Ймовірно, що статева еволюція була невід’ємною частиною еволюції еукаріотів.