У оболонки яиця захищають зародок рептилій від пошкоджень і висихання, запас поживних речовин та води забезпечує прямий розвиток плазунів на су-
ходолі.
до рептилій належать лускаті (ящірки, змії, хамелеони), черепахи та кро-
кодили. Багато видів рептилій є об'єктами промислу, їх використовують у ме-
дицині тощо. Водночас хижі та отруйні види за певних обставин можуть бути
небезпечними для людини та свійських тварин.
ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ
1. Які біологічні особливості дали змогу рептиліям позбутися залежності від вод-
ного середовища? 2. Чому рептилій ще називають плазунами? 3. Які особливос-
ті розмноження й розвитку рептилій? 4. Які сезонні явища гають у житті
рептилій? 5. Які ознаки спільні, а які — відмінні для ящірок і змій? 6. Які отруйні
види рептилій вам відомі? 7. Які ознаки притаманні черепахам? Які середовища
життя цих тварин? 8. Які пристосування є в крокодилів до напівводного
життя? 9. Поясніть, яку роль відіграють рептилії у природі та житті людини.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ
Які є пристосування різних рептилій до наземного й водного середовища життя?
для допитливиХ І КМІТЛИВИХ
Imorninu. MONCLK
ответ:Ученым Робертом Гуком ; в 1665 году ; стал рассматривать тонкие срезы пробкого дерева ; относятся кислород, углерод, водород ,фосфор , калий, сера , хлор , кальций , магний , натрий железо; 99%; это изменение структуры молекул белков, приводящее к потере их естественных свойств; при повышении температуры ; жиры - это соединения трехатомного спирта глицерина и высших одноосновных кислот; нуклеотиды ; состоят из азотистого основания, пентозы и фосфорной кислоты; крахмал ; гликоген; цитология; хранение и передача наследственной информации; так как при окислении 1 грамма жира выделяется 9 ккал; филогенез ; онтогенез; нуклеотидом; состоит из азотистого основания , трех остатков фосфорной кислоты и пятиугольного сахара рибозы; фотосинтеза ; последнее не знаю
Объяснение:
Залозы ўнутранай сакрэцыі, інкрэторныя залозы, эндакрынныя залозы — органы жывёл і чалавека, якія выпрацоўваюць і выдзяляюць фізіялагічна акгыўныя рэчывы (гармоны) непасрэдна ў кроў або лімфу. У іх адсутнічаюць вывадныя пратокі.
Да залоз унутранай сакрэцыі належаць гіпаталамус, гіпофіз, эпіфіз, наднырачныя залозы, парашчытападобныя залозы, палавыя залозы (іх унутрысакраторныя элементы), шчытападобная залоза, астраўкі падстраўнікавай залозы. Эндакрынньы функцыі ўласцівы вілачкаеай залозе, плацэнце, эндакрынным клеткам стрававальнага тракту (слінныя залозы, страўнік, кішэчнік), дыхальных шляхоў, нырак, сэрца, печані і інш. Залозы ўнутранай сакрэцыі шчодра забяспечваюцца крывёй, таму гармоны хутка паступаюць у кроў, з якой трапляюць да органаў, тканак і аказваюць спецыфічнае рэгулюючае дзеянне на метабалізм. Залозы ўнутранай сакрэцыі знаходзяцца паміж сабой у функцыянальнай залежнасці і складаюць цэласную эндакрынную сістэму, якая ажыццяўляе гарманальную рэгуляцьпо ўсіх асноўных працэсаў жыццядзейнасці. Разам з нервовай сістэмай залозы ўнутранай сакрэцыі рэгулююць усе функцыі арганізма. Іх рэгулюючы цэнтр — гіпаталамус.
Парушэнне функцый залоз унутранай сакрэцыі вядзе да цяжкіх эндакрынных захворванняў.