Установите последовательность механизма восприятия звука:
А) Стремечко колеблет мембрану овального окна;
Б) Звуковая волна колеблет барабанную перепонку;
В) Рецепторные клетки с волосками улавливают колебания и касаются покровной (кроющей) мембраны;
Г) Возбуждение передается по слуховому нерву в подкорковые центры среднего и промежуточного мозга;
Д) Далее колеблется жидкость в улитке;
Е) Колебания переходят на слуховые косточки (молоточек, наковальня и стремечко) и усиливаются;
Ж) Здесь осуществляется анализ и синтез звуковых сигналов и возникает слуховое ощущение.
З) Возникает нервный импульс;
И) Затем в височную долю больших полушарий головного мозга;
ответ:Жіноча статева система (лат. Female systemata genitalia) — систем організму жінки, відповідальна за репродуктивну і ендокринну функції (секреція статевих гормонів, що забезпечують нормальне функціонування репродуктивної системи і організму жінки в цілому[1]).
Складається зі статевих органів та статевих ознак: первинних (геніталії, молочні залози) і вторинних (наприклад, тип розподілу жирової тканини, тип оволосіння).
Жіночі статеві органи поділяються на зовнішні та внутрішні, межею між якими є гімен (за його наявності) чи вхід у вагіну. Зовнішні геніталії — вульва (лобковий горб, великі та малі статеві губи, клітор (голівка та каптур), промежина, гімен, вхід у вагіну, отвів сечівника), забезпечують сексуальну насолоду, виділення менструацій та сечі.
Внутрішні геніталії (вагіна, матка та її придатки (фаллопієві труби і яєчники) — відповідають за репродуктивну функцію (коїтус, запліднення, вагітність, пологи).
При народженні у жінок вже є певний[який?] запас яйцеклітин, і після менархе в пубертаті (11 – 15 років) вони витрачаються протягом менструальних циклів[2] дітородного періоду до менопаузи (45 – 55 років) внаслідок зниження секреції прогестерону та естрогену[2][3].
Чолові́к (множина — чоловіки)[1] — це доросла людина чоловічої статі, однієї з двох статей роду людей (людина іншої статі — жінка). Символ чоловіка — ♂, символ Марса. Немовлята чоловічої статі часто асоціюються у західноєвропейських культурах з блакитним кольором, у той час як немовлята жіночої статі, — з рожевим.
Объяснение:
Найдавніші згадки про Китай відносяться до часів правителя Фу Сі, який жив за 30-40 століть до початку нашої ери. Вважається, що боги надихнули його на написання священної книги Стародавнього Китаю «Їцзін», з якої пішла теорія про те, що фізичний Всесвіт виник і розвивається завдяки чергуванню інь і ян.
Археологія не надає відомостей про правителів Китаю, які передували династії Шан (1766—1122 р. до н. е.). Правителі Шан були скинуті династією Чжоу. Столиця Чжоу розташовувалася поблизу сучасного Сіаню, а пізніше, приблизно 750 р. до н. е., через атаки варварів, володарі були змушені перенести її на місце поруч з нинішнім Лояном. У ранній період правління династії влада була зосереджена в руках хана Чжоу, але пізніше місцеві правителі утворили майже незалежні держави.
З 770 р. до н. е. ці правителі вели між собою запеклі війни, і весь період з 476 до 221 р. до н. е. одержав назву «період Воюючих країн». У той же час Китай потерпав від нападів варварів з півночі і північного сходу. Для захисту столиць та державних територій будувалися величезні мури: північна частина кордонних мурів була пізніше об'єднана у Великий китайський мур.