Уважно прочитайте твердження. визначте, які з них правильні та неправильні. у бланку відповідей вкажіть + чи – навпроти порядкового номера твердження.
1. кільчасті черви розмножуються статево та нестатево. багато з них є гермафродитами.
2. дощовий черв’як належить до типу кільчасті черви, живиться опалим листям і має замкнену кровоносну систему.
3. перша пара ротових придатків павуків – педипальпи – виконують функцію впорскування отрути.
4. хітин не здатний розтягуватись, тому під час росту комахи змушені змінювати покриви в процесі линяння.
5. павук-хрестовик має п’ять пар грудних ходильних кінцівок. для нього характерне статеве розмноження та прямий розвиток.
6. останні дві пари кінцівок і анальна лопать річкового рака перетворені на хвостовий плавець.
7. наземні комахи добре пристосовані до життя на суходолі. поверхня їхнього тіла вкрита кутином, що перешкоджає випаровуванню води.
8. тіло молюсків сегментоване. як правило, воно складається з трьох відділів: голови, тулуба та ноги.
9. черепашка молюсків складається із трьох шарів: зовнішнього рогового, середнього перламутрового і внутрішнього порцелянового.
10. гельмінти небезпечні тим, що вони знижують опірність організму-хазяїна і отруюють його продуктами своєї життєдіяльності.
11. коростяний свербун спричиняє коросту. за типом паразитизму він належить до ектопаразитів.
12. розвиток аскариди людської проходить в організмі проміжного хазяїна.
Відповідь:
1 Залози змішаної секреції
До залоз змішаної секреції належать підшлункова залоза і статеві залози. Підшлункова залоза виробляє як травний сік (зовнішня секреція), так і гормони (внутрішня секреція).
Гіпоталамус-небольшая область в промежуточном мозге, включающая в себя большое число групп клеток (свыше 30 ядер), которые регулируют нейроэндокринную деятельность мозга и гомеостаз организма.
Гипофиз — это железа размером с горошину, расположенная в костной структуре (турецкое седло) в основании головного мозга. Турецкое седло защищает гипофиз, оставляя немного пространства для расширения. Гипофиз управляет работой большинства эндокринных желез, поэтому иногда его называют главной железой.
Щитоподібна залоза-эндокринная железа у позвоночных, хранящая йод и вырабатывающая йодсодержащие гормоны (йодтиронины), участвующие в регуляции обмена веществ и росте отдельных клеток, а также организма в целом — тироксин (тетрайодтиронин, T4) и трийодтиронин (T3).
Паращитови́дные же́лезы— от четырех до шести небольших эндокринных железы, преимущественно расположенные по задней поверхности щитовидной железы, попарно от Щитовидной железы, так же нередко встречается нахождение паращитовидных желез внутри ткани щитовидной железы.
Підшлунко́ва за́лоза — це залоза внутрішньої та зовнішньої секреції, розташована позаду шлунка, складається з частини (головки), тіла і хвоста. Це залоза змішаної секреції, що виробляє як травний сік так і гормони (ендокринна функція).
Надпо́чечники — парные эндокринные железы, расположенные над верхней частью почек позвоночных животных и человека.
У человека расположены в непосредственной близости к верхнему полюсу каждой почки. Играют важную роль в регуляции обмена веществ и в адаптации организма к неблагоприятным условиям (реакция на стрессовые условия).
Яє́чник — жіноча статева залоза ряду тварин (в тому числі людини). У яєчнику відбувається розвиток яйцеклітини, а також утворюються статеві гормони — естрогени та прогестерон.
Сім'яники, яєчка — чоловічі парні статеві залози (гонади) самців, в яких утворюються сперматозоїди та статеві гормони.
2 Стрес — це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Вона проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін. У людини стрес часто виникає під час взаємодії із соціумом. Зовнішні чинники сприймаються як загроза добробуту організму
3 Стрес асоціюється в більшості людей з негативними відчуттями. Це — фізична та психологічна реакція тіла, яка допомагає нам краще впоратися з критичною ситуацією. Організм виділяє гормони, що прискорюють частоту серцевого ритму і приводять м'язи у повну бойову готовність
Зрение является наиболее важным чувством для птиц, поскольку хорошее зрение необходимо для безопасного полёта. В отличие от других позвоночных среди них отсутствуют виды с редуцированными глазами. У птиц имеется ряд при , обеспечивающих более высокую остроту зрения по сравнению с другими группами позвоночных; голубей даже называют «крылатыми глазами»[1]. Птичий глаз напоминает глаз рептилии, он обладает развитой цилиарной мышцей изменять форму хрусталика быстрее и сильнее, чем у млекопитающих. По внутреннему строению они схожи с глазами других позвоночных, но имеют уникальную структуру — гребень. В животном царстве у птиц самые большие глаза относительно размера тела. Движение глаз ограничено склеротическим кольцом[1]. В дополнение к двум векам, обычно имеющимся у позвоночных животных, глаза птиц защищены третьей прозрачной подвижной мембраной.
Некоторые группы птиц обладают особыми модификациями зрительной системы, связанными с их образом жизни. У хищных птиц большая плотность зрительных рецепторов в сетчатке повышает остроту зрения. Расположение глаз обеспечивает им хорошее бинокулярное зрение, позволяющее точно оценивать расстояние. У птиц, ведущих ночной образ жизни, трубчатые глаза с небольшим количеством цветовых зрительных рецепторов, но с многочисленными палочками, которые хорошо функционируют при слабом освещении. Крачки, чайки и альбатросы принадлежат к числу птиц, у которых в цветовых рецепторах имеются красные или жёлтые масляные вкрапления, улучшающие зрение вдаль, особенно в условиях тумана.
Объяснение: