Відомі три основні види травлення: внутрішньоклітинне, позаклітинне і мембранне. У більшості випадків ці типи комбінуються в одному організмі, що забезпечує максимальну ефективність системи травлення.
Внутрішньоклітинне травлення[en] найдавніше з еволюційної точки зору. Воно відбувається всередині клітини завдяки гідролізу ферментами цитоплазми або у спеціальних органах — травних вакуолях, які можуть існувати постійно чи утворюватися при фагоцитозі або піноцитозі. Цей вид травлення притаманний усім одноклітинним та нижчим багатоклітинним організмам (наприклад, губкам). Серед вищих тварин поширений процес фагоцитозу лейкоцитів крові, який є за сутністю внутрішньоклітинним травленням.
Позаклітинне, або дистантне, травлення полягає в процесі переносу ферментів, синтезованих у крові, в позаклітинне середовище організму. При цьому секреторні клітини розташовані віддалено від порожнин, де під дією травних ферментів (слинні залози і підшлункова залоза у ссавців) власне відбувається травлення. Такий тип травлення характерний для кільчастих червів, ракоподібних, комах, головоногих, хордових, в тому числі покривників, крім ланцетника. У низки тварин (зокрема павуків) є навіть позакишкове травлення.
Мембранне, або пристінкове, травлення займає проміжне положення між внутрішньоклітинним і позаклітинним травленням. Воно відбувається завдяки дії ферментів структур клітинної мембрани. У вищих тварин мембранне травлення відбувається на поверхні мембран мікроворсинок кишкових клітин і являє собою основний механізм проміжних і прикінцевої стадії травлення, забезпечуючи зближення травних і транспортних процесів травлення. Мембранне травлення характерне для птахів, ссавців (в тому числі для людини), риб, круглоротих і багатьох безхребетних (комахи, ракоподібні, молюски, черви).
Травлення у бактерій і тварин
У найпростіших організмах, зокрема бактерій, травлення відбувається поза межами організму. Бактерії спільно виділяють зовні травні ферменти, а після розчинення їжі всмоктують продукти її розпаду.
У більшості тварин травлення відбувається в кілька етапів і починається після потрапляння продукту до рота, в якому їжа подрібнюється та попередньо обробляється слиною, яка містить травні ферменти (що розчиняють, наприклад, крохмаль). Після чого травлення продовжується в шлунку. Потім їжа потрапляє до кишечника, де травлення продовжується, і продукти травлення активно всмоктуються. Закінчується процес травлення евакуацією шлаків.
Травлення – це сукупність взаємозв’язаних фізіологічних процесів, які забезпечують організм джерелами енергії та пластичними матеріала-ми, що можуть бути безпосередньо використані клітинами для виконан їх функцій. Такими речовинами, зокрема, є амінокислоти, мономери вуг-леводів та жирів. Однак ці речовини надходять в організм у формі склад-них органічних сполук і для їх засвоєння потребують розщеплення до від-носно низькомолекулярних речовин, що здатні всмоктуватися в кров та лімфу і транспортуватися до тканин.
Види травлення
Відомі три основні види травлення: внутрішньоклітинне, позаклітинне і мембранне. У більшості випадків ці типи комбінуються в одному організмі, що забезпечує максимальну ефективність системи травлення.
Внутрішньоклітинне травлення[en] найдавніше з еволюційної точки зору. Воно відбувається всередині клітини завдяки гідролізу ферментами цитоплазми або у спеціальних органах — травних вакуолях, які можуть існувати постійно чи утворюватися при фагоцитозі або піноцитозі. Цей вид травлення притаманний усім одноклітинним та нижчим багатоклітинним організмам (наприклад, губкам). Серед вищих тварин поширений процес фагоцитозу лейкоцитів крові, який є за сутністю внутрішньоклітинним травленням.
Позаклітинне, або дистантне, травлення полягає в процесі переносу ферментів, синтезованих у крові, в позаклітинне середовище організму. При цьому секреторні клітини розташовані віддалено від порожнин, де під дією травних ферментів (слинні залози і підшлункова залоза у ссавців) власне відбувається травлення. Такий тип травлення характерний для кільчастих червів, ракоподібних, комах, головоногих, хордових, в тому числі покривників, крім ланцетника. У низки тварин (зокрема павуків) є навіть позакишкове травлення.
Мембранне, або пристінкове, травлення займає проміжне положення між внутрішньоклітинним і позаклітинним травленням. Воно відбувається завдяки дії ферментів структур клітинної мембрани. У вищих тварин мембранне травлення відбувається на поверхні мембран мікроворсинок кишкових клітин і являє собою основний механізм проміжних і прикінцевої стадії травлення, забезпечуючи зближення травних і транспортних процесів травлення. Мембранне травлення характерне для птахів, ссавців (в тому числі для людини), риб, круглоротих і багатьох безхребетних (комахи, ракоподібні, молюски, черви).
Травлення у бактерій і тварин
У найпростіших організмах, зокрема бактерій, травлення відбувається поза межами організму. Бактерії спільно виділяють зовні травні ферменти, а після розчинення їжі всмоктують продукти її розпаду.
У більшості тварин травлення відбувається в кілька етапів і починається після потрапляння продукту до рота, в якому їжа подрібнюється та попередньо обробляється слиною, яка містить травні ферменти (що розчиняють, наприклад, крохмаль). Після чого травлення продовжується в шлунку. Потім їжа потрапляє до кишечника, де травлення продовжується, і продукти травлення активно всмоктуються. Закінчується процес травлення евакуацією шлаків.
Объяснение:
если не то извини
Объяснение:
Травлення – це сукупність взаємозв’язаних фізіологічних процесів, які забезпечують організм джерелами енергії та пластичними матеріала-ми, що можуть бути безпосередньо використані клітинами для виконан їх функцій. Такими речовинами, зокрема, є амінокислоти, мономери вуг-леводів та жирів. Однак ці речовини надходять в організм у формі склад-них органічних сполук і для їх засвоєння потребують розщеплення до від-носно низькомолекулярних речовин, що здатні всмоктуватися в кров та лімфу і транспортуватися до тканин.