Доминантные гены обеспечивают проявление признаков конкретного локуса уже в первом (дочернем) поколении потомства, а рецессивный ген, полученный от другого родителя, не вызывает проявление этого признака и находится в генотипе потомка в недействующем, скрытом состоянии и может проявиться и оказать влияние только в том случае, если и отец и мать передали потомку этот рецессивный ген.
В результате слияния гамет родителей у потомка формируется генотип, т. е. набор генов обоих родителей. Если оба родителя несли доминантный ген А, то потомок будет иметь гомозиготный генотип АА с доминантным проявлением признака в фенотипе. Если оба родителя несли и передали потомку рецессивный ген а, то потомок будет гомозиготен по этому гену, его генотип будет записан аа и в фенотипе выявится рецессивный признак.
У чому шкода дріжджів Противники вживання цього продукту в їжу говорять про те, що після того, як потраплять в організм, дріжджі звільняються це відбувається в кишечнику, там вони порушують мікрофлору, наносять пошкодження слизової оболонці. Потім вони потрапляють у кров і залишаються в плазмі, де розмножуються і благополучно існують тривалий час. В крові людини дріжджі починають споживати необхідні організму речовини, такі як вітаміни, білки. Природно, у них є і продукти життєдіяльності, які є токсинами для нашого організму. Тому дріжджі можна вважати якимись паразитами в нашому тілі. Як наслідок - у людей, які багато і часто їдять дріжджову їжу, починається інтоксикація організму, порушується імунна система організму, а це означає, що організм не справляється з мільйонами хвороботворних бактерій, які атакують людину щодня, і, врешті-решт, захворює. І ці захворювання носять хронічний характер, з характерними пухлинними процесами. Як стверджують вчені, повністю звільнитися організм від дріжджових клітин може тільки за період від півроку до п'яти років. Тому, багато хто вважає дріжджову випічку найстрашнішим винаходом минулого століття. До речі, про винаходи. Існує така інформація, що дріжджі винайшли прихильники Гітлера, в німецьких лабораторіях і що вирощували їх на людських кістках... Ніяких підтверджуючих цю інформацію документів ніхто не бачив, та й генної інженерії в той час ще не існувало, але думка така наполегливо поширюється по світу. Тому поки немає доказів, можна вважати це міфом, як і багато іншого.
Доминантные гены обеспечивают проявление признаков конкретного локуса уже в первом (дочернем) поколении потомства, а рецессивный ген, полученный от другого родителя, не вызывает проявление этого признака и находится в генотипе потомка в недействующем, скрытом состоянии и может проявиться и оказать влияние только в том случае, если и отец и мать передали потомку этот рецессивный ген.
В результате слияния гамет родителей у потомка формируется генотип, т. е. набор генов обоих родителей. Если оба родителя несли доминантный ген А, то потомок будет иметь гомозиготный генотип АА с доминантным проявлением признака в фенотипе. Если оба родителя несли и передали потомку рецессивный ген а, то потомок будет гомозиготен по этому гену, его генотип будет записан аа и в фенотипе выявится рецессивный признак.
У чому шкода дріжджів Противники вживання цього продукту в їжу говорять про те, що після того, як потраплять в організм, дріжджі звільняються це відбувається в кишечнику, там вони порушують мікрофлору, наносять пошкодження слизової оболонці. Потім вони потрапляють у кров і залишаються в плазмі, де розмножуються і благополучно існують тривалий час. В крові людини дріжджі починають споживати необхідні організму речовини, такі як вітаміни, білки. Природно, у них є і продукти життєдіяльності, які є токсинами для нашого організму. Тому дріжджі можна вважати якимись паразитами в нашому тілі. Як наслідок - у людей, які багато і часто їдять дріжджову їжу, починається інтоксикація організму, порушується імунна система організму, а це означає, що організм не справляється з мільйонами хвороботворних бактерій, які атакують людину щодня, і, врешті-решт, захворює. І ці захворювання носять хронічний характер, з характерними пухлинними процесами. Як стверджують вчені, повністю звільнитися організм від дріжджових клітин може тільки за період від півроку до п'яти років. Тому, багато хто вважає дріжджову випічку найстрашнішим винаходом минулого століття. До речі, про винаходи. Існує така інформація, що дріжджі винайшли прихильники Гітлера, в німецьких лабораторіях і що вирощували їх на людських кістках... Ніяких підтверджуючих цю інформацію документів ніхто не бачив, та й генної інженерії в той час ще не існувало, але думка така наполегливо поширюється по світу. Тому поки немає доказів, можна вважати це міфом, як і багато іншого.
Удачи! <3