Антон Павлович Чехов увійшов в історію російської та світової літератури як найвидатніший майстер короткого оповідання. На його думку, одна з найважливіших проблем людського суспільства — проблема щастя людей. Чехов ставить питання про необхідність зміни суспільства, в якому порядні люди не можуть бути щасливими.
В оповіданні "Дама з собачкою" щастя — це любов. Герої оповідання, що покохали один одного, одружені, мають сім'ї, тому вони не можуть зустрічатись відкрито. Але на своєму шляху до щастя вони мають намір подолати всі перешкоди.
Герой оповідання, Гуров, одружився дуже рано, мав трьох дітей, жінку свою не любив, постійно зраджував її. І тому до жінок ставився як до осіб "нижчої раси". Ганна Сергіївна не те щоб не кохала свого чоловіка, вона навіть не поважала його, вважала лакеєм. Існування цих двох людей до зустрічі було безцільним, бездуховним, одноманітним.
Гострий нервовий погляд… стрижена голова… широка спина. Стояв по- солдатському виструнчившись, готовий до всього. Переступав з ноги на ногу, підошви боліли, пекли вогнем, та він не зважав на них… Хлопець намагався заглушити ніяковість гнівом…. джулия Легка смугаста постать, на вигляд ніби підліток, жваво скинула очима. Під копицею чорного, давно не стриженого волосся блиснули такі самі чорні, мов маслини, очі. В її очах блиснув азарт і неслухняність збитошної пустотливої дівчинки. Осяйна врода.
Антон Павлович Чехов увійшов в історію російської та світової літератури як найвидатніший майстер короткого оповідання. На його думку, одна з найважливіших проблем людського суспільства — проблема щастя людей. Чехов ставить питання про необхідність зміни суспільства, в якому порядні люди не можуть бути щасливими.
В оповіданні "Дама з собачкою" щастя — це любов. Герої оповідання, що покохали один одного, одружені, мають сім'ї, тому вони не можуть зустрічатись відкрито. Але на своєму шляху до щастя вони мають намір подолати всі перешкоди.
Герой оповідання, Гуров, одружився дуже рано, мав трьох дітей, жінку свою не любив, постійно зраджував її. І тому до жінок ставився як до осіб "нижчої раси". Ганна Сергіївна не те щоб не кохала свого чоловіка, вона навіть не поважала його, вважала лакеєм. Існування цих двох людей до зустрічі було безцільним, бездуховним, одноманітним.
Іван
Гострий нервовий погляд… стрижена голова… широка спина. Стояв по- солдатському виструнчившись, готовий до всього. Переступав з ноги на ногу, підошви боліли, пекли вогнем, та він не зважав на них… Хлопець намагався заглушити ніяковість гнівом…. джулия Легка смугаста постать, на вигляд ніби підліток, жваво скинула очима. Під копицею чорного, давно не стриженого волосся блиснули такі самі чорні, мов маслини, очі. В її очах блиснув азарт і неслухняність збитошної пустотливої дівчинки. Осяйна врода.