Рубило — орудие труда первобытного человека. Представляло собой острый обработанный кусок камня. Древний человек использовал рубило для изготовления других орудий труда и охоты.
Копьё — длинная и прочная (иногда обожженная на костре) деревянная палка с заостренным концом или каменным наконечником, привязанным к древку волокнами растений или кожаным ремешком. С развитием человечества и технологий люди стали использовать для изготовления наконечников копий медь, бронзу, железо.
Гарпун — в классическом понимании это бросковое орудие, предназначенное для охоты на рыб. Представляет из себя копье с зазубренным наконечником (древние люди использовали кость для изготовления наконечника) и веревкой для возврата копья. Гарпуны, не оснащенные веревкой, называют острогами.
Мамонт — древнее вымершее млекопитающее из рода слоновых. В сравнении с современными слонами, мамонты были в два раза больше. Они обладали более массивным туловищем, более короткими ногами, длинной шерстью, меньшего размера ушами и длинными изогнутыми бивнями, которые служили для добывания пищи в зимнее время из-под снега.
Человек разумный (Homo sapiens) — вид человека, древнейшие представители которого появились в результате эволюции около 200 тысяч лет назад в Африке. Однако современные археологические данные доказывают, что человек современного типа появился еще раньше — более 350 тысяч лет назад. Оттуда вид распространился по всему свету, замещая существовавшие популяции Homo erectus (человека прямоходящего) и неандертальцев. 40 тысяч лет назад ареал проживания человека разумного распространился практически по всей Земле. От остальных человекообразных, помимо ряда анатомических особенностей, человек разумный отличался относительно высоким уровнем развития материальной и нематериальной культуры (включая изготовление и использование орудий труда), способностью к членораздельной речи и развитому абстрактному мышлению.
Родовая община — первое объединение древних людей, включавшее кровных родственников. Вместе легче было добывать пропитание, защищаться от хищных животных, поддерживать и охранять огонь. Все члены коллектива были равны между собой, а пища, независимо от того, кем и как она была добыта, делилась поровну.
Автор підіймає проблему людяності і проблему «черствіння» душі. Роблячи провідником своїх ідей дитину, Екзюпері підкреслює, що саме діти є носіями неперевершеної інтуїції і мудрості, резонуючими з самого Всесвіту. У той же час «світ дорослих» зображується виключно з негативного боку – це світ жадібних, злих, дурних нещасних людей, які втратили істинний сенс життя і страждають від порожнечі і самотності. Проблему сутності буття людини – Екзюпері розкриває проводячи свого головного героя через випробування сумнівом у власних силах і приводячи до висновку, що вск життя людини є шлях вдосконалення і усвідомлення глибини стин.Також розкрита в повісті проблема любові і відповідальності. Автор проводить ідею, що досягти цієї мети можна виключно, відкривши свою душу іншому. «Ми відповідаємо за тих, кого приручили …» Часом усвідомити свою відповідальність за іншу людину і прийняти її варте титанічних зусиль, але саме це зусилля допомагає позбутися від внутрішньої порожнечі і знайти сенс життя: «Найголовніше – те, чого не побачиш очима … » Проблематику казки доповнює тема дружби і вірності. В особі Лиса, Маленький принц знаходить істинного і відданого друга, який розкриває йому одну з найбільш вжних істин: «Бачить лише серце …» Завдяки Лису, Маленький принц долає внутрішні сумніви і знаходить гармонію розуміння.Добре, якщо у тебе колись був друг, нехай навіть треба померти». Життя як шлях і смерть як завершальний етап певного витка у розвитку людської душі лише підкреслюють і без того глибоку філософську риторику сутності людського буття.
Копьё — длинная и прочная (иногда обожженная на костре) деревянная палка с заостренным концом или каменным наконечником, привязанным к древку волокнами растений или кожаным ремешком. С развитием человечества и технологий люди стали использовать для изготовления наконечников копий медь, бронзу, железо.
Гарпун — в классическом понимании это бросковое орудие, предназначенное для охоты на рыб. Представляет из себя копье с зазубренным наконечником (древние люди использовали кость для изготовления наконечника) и веревкой для возврата копья. Гарпуны, не оснащенные веревкой, называют острогами.
Мамонт — древнее вымершее млекопитающее из рода слоновых. В сравнении с современными слонами, мамонты были в два раза больше. Они обладали более массивным туловищем, более короткими ногами, длинной шерстью, меньшего размера ушами и длинными изогнутыми бивнями, которые служили для добывания пищи в зимнее время из-под снега.
Человек разумный (Homo sapiens) — вид человека, древнейшие представители которого появились в результате эволюции около 200 тысяч лет назад в Африке. Однако современные археологические данные доказывают, что человек современного типа появился еще раньше — более 350 тысяч лет назад. Оттуда вид распространился по всему свету, замещая существовавшие популяции Homo erectus (человека прямоходящего) и неандертальцев. 40 тысяч лет назад ареал проживания человека разумного распространился практически по всей Земле. От остальных человекообразных, помимо ряда анатомических особенностей, человек разумный отличался относительно высоким уровнем развития материальной и нематериальной культуры (включая изготовление и использование орудий труда), способностью к членораздельной речи и развитому абстрактному мышлению.
Родовая община — первое объединение древних людей, включавшее кровных родственников. Вместе легче было добывать пропитание, защищаться от хищных животных, поддерживать и охранять огонь. Все члены коллектива были равны между собой, а пища, независимо от того, кем и как она была добыта, делилась поровну.
Автор підіймає проблему людяності і проблему «черствіння» душі. Роблячи провідником своїх ідей дитину, Екзюпері підкреслює, що саме діти є носіями неперевершеної інтуїції і мудрості, резонуючими з самого Всесвіту. У той же час «світ дорослих» зображується виключно з негативного боку – це світ жадібних, злих, дурних нещасних людей, які втратили істинний сенс життя і страждають від порожнечі і самотності. Проблему сутності буття людини – Екзюпері розкриває проводячи свого головного героя через випробування сумнівом у власних силах і приводячи до висновку, що вск життя людини є шлях вдосконалення і усвідомлення глибини стин.Також розкрита в повісті проблема любові і відповідальності. Автор проводить ідею, що досягти цієї мети можна виключно, відкривши свою душу іншому. «Ми відповідаємо за тих, кого приручили …» Часом усвідомити свою відповідальність за іншу людину і прийняти її варте титанічних зусиль, але саме це зусилля допомагає позбутися від внутрішньої порожнечі і знайти сенс життя: «Найголовніше – те, чого не побачиш очима … » Проблематику казки доповнює тема дружби і вірності. В особі Лиса, Маленький принц знаходить істинного і відданого друга, який розкриває йому одну з найбільш вжних істин: «Бачить лише серце …» Завдяки Лису, Маленький принц долає внутрішні сумніви і знаходить гармонію розуміння.Добре, якщо у тебе колись був друг, нехай навіть треба померти». Життя як шлях і смерть як завершальний етап певного витка у розвитку людської душі лише підкреслюють і без того глибоку філософську риторику сутності людського буття.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/malenkiy-prints-problematika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua