Для продовження життя на Землі природа забезпечила усьому живому здатність до розмноження – репродукції. Але тільки людина може вирішувати питання про час народження дітей та їх кількість. Та досить часто вона стикається з досить значними проблемами, більшість з яких пов’язана з незнанням елементарних фактів про своє репродуктивне здоров’я і можливості його збереження.
Репродуктивна система людини закладається, як і багато інших систем органів, ще в період внутрішньоутробного розвитку. Тому про репродуктивне здоров’я дитини повинні подумати, перш за все, її батьки.
Саме з метою інформування учнів 21.03.2014 року в актовому залі було проведено зустріч із підлітковим лікарем «Клініки дружньої до молоді» - Кашубським В.С. щодо впливу шкідливих зви
Г. А. Федоров (Педь Гень) родился 18 августа 1909 года в селе Троицко-Печорск Усть-Сысольского уезда Вологодской губернии (ныне Троицко-Печорский район Республики Коми).
В 1940 году заочно окончил Литературный институт им. М. Горького. Участник Великой Отечественной войны. После демобилизации Г. Федоров работал научным сотрудником Коми филиала АН СССР. В 1948-1959 гг. и в 1964-1971 годы возглавлял коми писательскую организацию.
Первые рассказы и стихи появились в рукописном журнале «Би кинь». С 1928 года начал печататься в журнале «Ордым». Первой книгой была четырехактная пьеса «Зелля» (1931).
Г. А. Федоров известен как автор историко-биографических романов о героине гражданской войны Домне Каликовой – «Кыа петiгöн» («Когда наступает рассвет», 1962) и поэте И. А. Куратове – трилогия «Востым» («Зарница», 1982), «Чужан мусянь ылын» («Вдали от родины», 1989), «Эзысь сюра кöр» («Олень с серебряными рогами», 1991).
Произведения Г. А. Федорова переведены на русский и другие языки. Переводил произведения М. Лермонтова, Л. Толстого, А. Чехова, М. Горького, В. Маяковского и др.
Член Союза писателей СССР с 1938 года. Лауреат Государственной премии Коми АССР им. И. А. Куратова, заслуженный работник культуры РСФСР. В 1984 году ему присвоено почетное звание «Народный писатель Коми АССР».
Умер 2 января 1991 года. Похоронен в Сыктывкаре
Объяснение:
не знаю. это все что я нашла. простите, если не то
Для продовження життя на Землі природа забезпечила усьому живому здатність до розмноження – репродукції. Але тільки людина може вирішувати питання про час народження дітей та їх кількість. Та досить часто вона стикається з досить значними проблемами, більшість з яких пов’язана з незнанням елементарних фактів про своє репродуктивне здоров’я і можливості його збереження.
Репродуктивна система людини закладається, як і багато інших систем органів, ще в період внутрішньоутробного розвитку. Тому про репродуктивне здоров’я дитини повинні подумати, перш за все, її батьки.
Саме з метою інформування учнів 21.03.2014 року в актовому залі було проведено зустріч із підлітковим лікарем «Клініки дружньої до молоді» - Кашубським В.С. щодо впливу шкідливих зви
Г. А. Федоров (Педь Гень) родился 18 августа 1909 года в селе Троицко-Печорск Усть-Сысольского уезда Вологодской губернии (ныне Троицко-Печорский район Республики Коми).
В 1940 году заочно окончил Литературный институт им. М. Горького. Участник Великой Отечественной войны. После демобилизации Г. Федоров работал научным сотрудником Коми филиала АН СССР. В 1948-1959 гг. и в 1964-1971 годы возглавлял коми писательскую организацию.
Первые рассказы и стихи появились в рукописном журнале «Би кинь». С 1928 года начал печататься в журнале «Ордым». Первой книгой была четырехактная пьеса «Зелля» (1931).
Г. А. Федоров известен как автор историко-биографических романов о героине гражданской войны Домне Каликовой – «Кыа петiгöн» («Когда наступает рассвет», 1962) и поэте И. А. Куратове – трилогия «Востым» («Зарница», 1982), «Чужан мусянь ылын» («Вдали от родины», 1989), «Эзысь сюра кöр» («Олень с серебряными рогами», 1991).
Произведения Г. А. Федорова переведены на русский и другие языки. Переводил произведения М. Лермонтова, Л. Толстого, А. Чехова, М. Горького, В. Маяковского и др.
Член Союза писателей СССР с 1938 года. Лауреат Государственной премии Коми АССР им. И. А. Куратова, заслуженный работник культуры РСФСР. В 1984 году ему присвоено почетное звание «Народный писатель Коми АССР».
Умер 2 января 1991 года. Похоронен в Сыктывкаре
Объяснение:
не знаю. это все что я нашла. простите, если не то