«из племени Авраама и Давида, из племени которых надлежало произойти по обетованию Божию, обрученная Иосифу из того же племени, дабы он был Ее хранителем, ибо Она была посвящена Богу, с обетом пребывать всегда Девою» [343].
Православная Церковь чтит Пресвятую Деву Марию «наименованием Богородицы». Наименование «Богородица» является богодухновенным,
«праведная Елисавета называет Пресвятую Деву Материю Господа. А сие наименование равносильно наименованию Богородицы»
Естественно, говоря, что Дева Мария родила Христа, мы не утверждаем, что Она родила саму Божественную природу, ибо Божеское естество вечно и не может претерпеть рождения во времени. «Пространный Катехизис» говорит, что
«Иисус Христос родился от Нее не по Божеству Своему, которое есть вечно, а по человечеству — однако Она достойно наречена Богородицею, потому что Родившийся от Нее в самом зачатии и рождении от Нее был, как всегда есть, истинный Бог»
ответ:Суботик — веселий, добрий та пустотливий персонаж. Він має енергійний характер і здатний зробити такими всіх людей, з якими зустрічається. Це добре створіння з поросячим носиком обирає собі тата — трохи старомодного й нудного пана Пляшкера, котрий усього боїться. Під впливом пригод, які трапляються з ним, характер новоспеченого татуся поступово змінюється. Він став здатний захистити себе та турбуватися про інших.
Казковість та дивовижність Суботика не тільки у його незвичній зовнішності, а й у властивості здійснювати бажання, що є заповітною мрією всіх людей з глибокої давнини до наших днів. Навіть письменник Пауль Маар настільки сам увірував в казкову силу свого персонажа, що вимовив слова, що стали цитатою до його творів: «Я хочу, щоб Суботик назавжди залишився зі мною». Таким самим було й найголовніше бажання пана Пляшкера: назавжди залишитися із сином. Заради його здійснення Суботик віддав свою останню чарівну синю цяточку. Відчувши тепло батьківського серця, «зелений синочок» і надалі готовий дарувати людям радість і добро, щоб зробити світ кращим.
Отже, характер Суботика можна описати так: добрий, веселий, щирий, розсудливий, винахідливий, енергійний, трохи дивний, кумедний, безпосередній, бешкетник і фантазер.
Дева Мария происходила
«из племени Авраама и Давида, из племени которых надлежало произойти по обетованию Божию, обрученная Иосифу из того же племени, дабы он был Ее хранителем, ибо Она была посвящена Богу, с обетом пребывать всегда Девою» [343].
Православная Церковь чтит Пресвятую Деву Марию «наименованием Богородицы». Наименование «Богородица» является богодухновенным,
«праведная Елисавета называет Пресвятую Деву Материю Господа. А сие наименование равносильно наименованию Богородицы»
Естественно, говоря, что Дева Мария родила Христа, мы не утверждаем, что Она родила саму Божественную природу, ибо Божеское естество вечно и не может претерпеть рождения во времени. «Пространный Катехизис» говорит, что
«Иисус Христос родился от Нее не по Божеству Своему, которое есть вечно, а по человечеству — однако Она достойно наречена Богородицею, потому что Родившийся от Нее в самом зачатии и рождении от Нее был, как всегда есть, истинный Бог»
ответ:Суботик — веселий, добрий та пустотливий персонаж. Він має енергійний характер і здатний зробити такими всіх людей, з якими зустрічається. Це добре створіння з поросячим носиком обирає собі тата — трохи старомодного й нудного пана Пляшкера, котрий усього боїться. Під впливом пригод, які трапляються з ним, характер новоспеченого татуся поступово змінюється. Він став здатний захистити себе та турбуватися про інших.
Казковість та дивовижність Суботика не тільки у його незвичній зовнішності, а й у властивості здійснювати бажання, що є заповітною мрією всіх людей з глибокої давнини до наших днів. Навіть письменник Пауль Маар настільки сам увірував в казкову силу свого персонажа, що вимовив слова, що стали цитатою до його творів: «Я хочу, щоб Суботик назавжди залишився зі мною». Таким самим було й найголовніше бажання пана Пляшкера: назавжди залишитися із сином. Заради його здійснення Суботик віддав свою останню чарівну синю цяточку. Відчувши тепло батьківського серця, «зелений синочок» і надалі готовий дарувати людям радість і добро, щоб зробити світ кращим.
Отже, характер Суботика можна описати так: добрий, веселий, щирий, розсудливий, винахідливий, енергійний, трохи дивний, кумедний, безпосередній, бешкетник і фантазер.
Объяснение: