Тільки правильний підхід до природи, розумне використання її багатств, правильне усвідомлення її ролі дає змогу сучасному людству духовно не бідніти і отримувати від неї сили
Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода…
В. О. Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально, непримиренною до зла. Однак разом з культурою, людським впливом проявляється сила настільки сильно, що неможливо це не помічати. Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості.
Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.
Я очень люблю город, в котором родился и живу. Поэтому мне хочется, чтобы он с каждым днем становился все лучше.
Чтобы понять, к чему стремиться надо видеть недостатки. Например, за счет большого количества заводов и транспорта воздух очень грязный. Поэтому необходимо садить как можно больше растений. Они не только помогут сделать воздух чище, но и украсят наши улицы.
Говорят, чисто не там, где убирают, а где не сорят. Если люди поймут это, то город преобразиться.
Так же я хочу, чтобы в моем городе было меньше машин, пусть люди больше передвигаются на велосипедах или хотя бы мопедах, они не столь вредны для окружающей среды.
Буду сам стараться и надеяться, что другие меня поддержат!
Тільки правильний підхід до природи, розумне використання її багатств, правильне усвідомлення її ролі дає змогу сучасному людству духовно не бідніти і отримувати від неї сили
Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода…
В. О. Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально, непримиренною до зла. Однак разом з культурою, людським впливом проявляється сила настільки сильно, що неможливо це не помічати. Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості.
Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.
Чтобы понять, к чему стремиться надо видеть недостатки. Например, за счет большого количества заводов и транспорта воздух очень грязный. Поэтому необходимо садить как можно больше растений. Они не только помогут сделать воздух чище, но и украсят наши улицы.
Говорят, чисто не там, где убирают, а где не сорят. Если люди поймут это, то город преобразиться.
Так же я хочу, чтобы в моем городе было меньше машин, пусть люди больше передвигаются на велосипедах или хотя бы мопедах, они не столь вредны для окружающей среды.
Буду сам стараться и надеяться, что другие меня поддержат!