Ко́нус (геометрія) (лат. conus від дав.-гр. κώνος — «шпичак шолома», «шишка»)[1] — геометричне тіло, отримане шляхом об'єднання всіх променів, що виходять з однієї точки — вершини конуса, і таких що проходять через довільну плоску криву. Іноді конусом називають частину такого тіла, отриману об'єднанням усіх відрізків, що з'єднують вершину і точки пласкої поверхні (яку в такому випадку називають основою конуса, а конус називають таким, що спирається на дану поверхню). Надалі буде розглядатися саме цей випадок, якщо не сказано про інше.
За ДСТУ: конус — узагальнений термін, під яким залежно від конкретних умов розуміють конічну поверхню, конічну деталь чи конічний елемент[2].
Відрізок, опущений перпендикулярно з вершини на площину основи (а також його довжина), називається висотою конуса. Якщо площа основи має скінченне значення, то об'єм конуса також має скінченне значення і дорівнює третині добутку висоти на площу основи. Таким чином всі конуси, що спираються на дану основу, і мають вершину в площині, паралельній цій основі, мають рівний об'єм, оскільки їх висоти рівні. Якщо основою конуса є многокутник, тоді конус стає пірамідою. Таким чином піраміди є підмножиною конусів.
Відрізок, що сполучає вершину конуса з точкою границі його основи називається твірною конуса. Множина всіх твірних конуса називається бічною поверхнею конуса.
Якщо основа конуса має центр симетрії (наприклад, є еліпсом) і ортогональна проекція вершини конуса на його основу збігається з цим центром, то конус називається прямим. При цьому пряма, що сполучає вершину конуса з центром його основи називається віссю конуса. Якщо ж ортогональна проекція вершини не збігається з центром основи, то такий конус називається косим.
Восток всегда превосходил многие империи мира. Это начало цивилизации. Вавилоняне, или же шумеры первые провели системы орошения, они построили великие сады, великий город. Ассирийцы первые кто создал великую армию. Они использовали осадные орудия, тараны, башни! В своих стремлениях они покорили множества племен и государств. Персия, великая персидская империя! Их цари создали первый торговый тракт, Царский путь! Именно он положил начало великому шелковому. Персидская империя уничтожала противников дипломатически и своим могуществом. Царские уши все слышали, царь мог контролировать всю страну сидя на одном лишь троне! Они выдавали амнистии тем врагам, которые перешли бы под их знамена, они собирали великие армии, создавали великую культуру, ту что навсегда останется в памяти людей...
Египет, о египет! Он был славен и могущ, они построили огромные, помпезные пирамиды, такие же города и такую же культуру.. Колесница бога солнца, Ра прокатилась по всей северной Африке и развила влияние Египта!
Эти великие империи древнего востока, никогда не забудутся, никогда..
Ко́нус (геометрія) (лат. conus від дав.-гр. κώνος — «шпичак шолома», «шишка»)[1] — геометричне тіло, отримане шляхом об'єднання всіх променів, що виходять з однієї точки — вершини конуса, і таких що проходять через довільну плоску криву. Іноді конусом називають частину такого тіла, отриману об'єднанням усіх відрізків, що з'єднують вершину і точки пласкої поверхні (яку в такому випадку називають основою конуса, а конус називають таким, що спирається на дану поверхню). Надалі буде розглядатися саме цей випадок, якщо не сказано про інше.
За ДСТУ: конус — узагальнений термін, під яким залежно від конкретних умов розуміють конічну поверхню, конічну деталь чи конічний елемент[2].
Відрізок, опущений перпендикулярно з вершини на площину основи (а також його довжина), називається висотою конуса. Якщо площа основи має скінченне значення, то об'єм конуса також має скінченне значення і дорівнює третині добутку висоти на площу основи. Таким чином всі конуси, що спираються на дану основу, і мають вершину в площині, паралельній цій основі, мають рівний об'єм, оскільки їх висоти рівні. Якщо основою конуса є многокутник, тоді конус стає пірамідою. Таким чином піраміди є підмножиною конусів.
Відрізок, що сполучає вершину конуса з точкою границі його основи називається твірною конуса. Множина всіх твірних конуса називається бічною поверхнею конуса.
Якщо основа конуса має центр симетрії (наприклад, є еліпсом) і ортогональна проекція вершини конуса на його основу збігається з цим центром, то конус називається прямим. При цьому пряма, що сполучає вершину конуса з центром його основи називається віссю конуса. Якщо ж ортогональна проекція вершини не збігається з центром основи, то такий конус називається косим.
Объяснение:
Восток всегда превосходил многие империи мира. Это начало цивилизации. Вавилоняне, или же шумеры первые провели системы орошения, они построили великие сады, великий город. Ассирийцы первые кто создал великую армию. Они использовали осадные орудия, тараны, башни! В своих стремлениях они покорили множества племен и государств. Персия, великая персидская империя! Их цари создали первый торговый тракт, Царский путь! Именно он положил начало великому шелковому. Персидская империя уничтожала противников дипломатически и своим могуществом. Царские уши все слышали, царь мог контролировать всю страну сидя на одном лишь троне! Они выдавали амнистии тем врагам, которые перешли бы под их знамена, они собирали великие армии, создавали великую культуру, ту что навсегда останется в памяти людей...
Египет, о египет! Он был славен и могущ, они построили огромные, помпезные пирамиды, такие же города и такую же культуру.. Колесница бога солнца, Ра прокатилась по всей северной Африке и развила влияние Египта!
Эти великие империи древнего востока, никогда не забудутся, никогда..