Наталья Владимировна вновь и вновь возвращалась к своим горьким раздумьям: за что же он так ее, этот мальчик, этот Игорь К. из VII Б? Двенадцать лет жизни отданы школе. На уроки шла всегда, как на праздник. Любимая работа, дети заполнили все ее существование. Даже личная жизнь как-то не получилась. И вот тринадцатилетний мальчишка посягнул на эту радость... Неделю назад Наталья Владимировна застала Игоря за непривлекательным занятием. Он стрелял хлебом в проходивших мимо него ребят. Как видно, упражнялся довольно долго, потому что пол в коридоре был основательно усыпан хлебными шариками. Учительница пристыдила его, велела немедленно убрать хлеб. Их обступили ребята, ожидая, чем кончится для Игоря его очередная проделка.
Злой и красный, он засунул руки в карманы и, повернувшись к Наталье Владимировне, развязно сказал:
- Вам нужно, вы и убирайте!
звонок прервал эту сцену.
Общая характеристика образовательной среды, в которой происходит действие
Диагностический анализ поведения ученика как субъекта
Описание поступка.
Объяснение поступка и его причин
Педагогическая оценка поступка.
Общее диагностическое решение
Диагностический анализ поведения учительницы как субъекта
Постановка целей
Формулировка проблемных аспектов задачи
Тоді князь говорить:
— Ну, Ілля Муромець, накажи ти йому!
От Ілля Муромець і каже:
— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.
А Солов'ю-розбійнику наказав:
— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!
Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.
— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?
Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.
Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.
А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.
Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».
Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:
— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:
— Що нам робить? Дочка каже:
— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?
— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.
— Та ні, ні, ану, пошліть!
Він знов кричить на неї, а далі:
— Та, може, і справді він живий.
Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:
— Ану, пошлю, підіть подивіться!
Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.
Повернулись вони до князя і говорять:
— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.
— Правда?
— Правда.
— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:
— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!
— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!
Послав князь княгиню.
Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:
— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:
— Ану, піду я по
Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:
— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.
І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.
А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:
— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?
А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.
Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.
Countable nouns are used for things which are separate and can be counted, one, two, three, etc. We can use articles and numbers with countable nouns: a baby, four babies. — Исчисляемые существительные используются для вещей, которые являются отдельными и могут быть подсчитаны, один, два, три и т.д. Мы можем использовать артикли и номера с исчисляемыми существительными: ребенок, четыре ребенка.
2. Uncountable nouns — Неисчисляемые существительные
Uncountable nouns are used for things which are a group and can’t be counted. We can’t use a/an or numbers with uncountable nouns: rice not a rice, ten rices. — Неисчисляемые существительные используются для вещей, которые являются группой и не могут быть подсчитаны. Мы не можем использовать неопределенные артикли или цифры с неисчисляемыми существительными: рис не рисинка, десять рисинок.
Mind the trap! – Избегайте ловушки!
Watch out for these uncountable nouns: hair, furniture, accommodation, homework, information, luggage. – Берегитесь этих неисчисляемых существительных: волосы, мебель, жилье, домашнее задания, информация, багаж.
We say: The furniture in my mother’s house is old. — Мы говорим: Мебель в доме моей матери старая.
Some uncountable nouns in English are plural: trousers, jeans, scissors, clothes. — Некоторые неисчисляемые существительные в английском языке множественного числа: брюки, джинсы, ножницы, одежда.
We say: She wears trousers to school. — Мы говорим: Она носит брюки в школу.