Цей твір О. Уайльда розпочинається з розповіді про те, як в лютий мороз два бідні лісоруби заблукали в лісі. Раптом з неба впала надзвичайно яскрава зірка. Лісоруби побачили спляче дитя. Один з них усиновив хлопчика. Йшли роки. Дитина росла дуже красивою. Зачарований своєю красою, він знущався і виставляв на сміховисько усіх, хто був негарний. Але одного разу він сам перетворився на виродка з обличчям жаби, коли відмовився від матері, що прийшла до нього у вигляді жебрачки. Це було покарання за його гріх.
Три роки бродив герой по світлу, шукав матір. І ніде він не зустрічав ні любові, ні милосердя. Усі обходилися з ним так само, як колись він сам поступав з іншими. Та все ж хлопчик-зірка заслужив щастя. Пізнавши страждання, він навчився співчувати горю інших, він став милосердним.
Коли хлопчик потрапив в рабство до злого чаклуна, йому довелося тричі шукати в лісі монети: білу, жовту і червону. Він за до зайченяти, визволеного їм з капкана, знаходив монети і віддавав їх жебракові. При цьому герой знав, яка кара чекає його: вперше — побої, удруге — вічне рабство, утретє — смерть…
Втім, у цієї казки щасливий фінал. До хлопчика-зірки повернулася краса. До того ж виявилось, що його батьки — король і королева. І на довершення усього — люди визнали його своїм государем.
1.Проте все ж можна знайти в наш час того, хто носить обладунки й кольчугу, а в руці тримає меч, – людей, які вподобали історичну реконструкцію. За словником, ціє сполукою називають відтворення матеріальної і духовної культури певної епохи чи регіону із використанням археологічних, образотворчих і письмових джерел. Як хобі таке явище виникло порівняно недавно – років 20 тому.
Щоб не виглядати голослівною у розповідях про сучасних лицарів, я вкрала трохи часу в одного з ужгородських реконструкторів – Романа Кочута, який і пояснив мені особливості цього захоплення. Сам він разом із молодшим і старшим братами займаються історичною реконструкцією близько 2 років – дають показові виступи-поєдинки на масових заходах, як, наприклад, «Рататуй» чи «Студентська весна».
2.Леді Ровена сентиментальна і ранима, відчуває глибокі й щирі почуття. На турнірі, покладаючи на голову переможця вінок, вона дізналася в лицарі Айвенго, і «з грудей її вирвався слабкий крик. Однак вона опанувала себе і, вся тремтячи від нестримуваний хвилювання, примусила себе витримати роль до кінця». До того ж Ровена постійна в своїх почуттях. Вона щиро любить «друга дитинства» і турбується про нього. Саме сльози розжалобили де Брас, змусивши його відступитися від своїх підлих намірів, коли вона «підняла стислі руки до неба і вибухнула гіркими сльозами».
Цей твір О. Уайльда розпочинається з розповіді про те, як в лютий мороз два бідні лісоруби заблукали в лісі. Раптом з неба впала надзвичайно яскрава зірка. Лісоруби побачили спляче дитя. Один з них усиновив хлопчика. Йшли роки. Дитина росла дуже красивою. Зачарований своєю красою, він знущався і виставляв на сміховисько усіх, хто був негарний. Але одного разу він сам перетворився на виродка з обличчям жаби, коли відмовився від матері, що прийшла до нього у вигляді жебрачки. Це було покарання за його гріх.
Три роки бродив герой по світлу, шукав матір. І ніде він не зустрічав ні любові, ні милосердя. Усі обходилися з ним так само, як колись він сам поступав з іншими. Та все ж хлопчик-зірка заслужив щастя. Пізнавши страждання, він навчився співчувати горю інших, він став милосердним.
Коли хлопчик потрапив в рабство до злого чаклуна, йому довелося тричі шукати в лісі монети: білу, жовту і червону. Він за до зайченяти, визволеного їм з капкана, знаходив монети і віддавав їх жебракові. При цьому герой знав, яка кара чекає його: вперше — побої, удруге — вічне рабство, утретє — смерть…
Втім, у цієї казки щасливий фінал. До хлопчика-зірки повернулася краса. До того ж виявилось, що його батьки — король і королева. І на довершення усього — люди визнали його своїм государем.
ответ:Извини 3 и 4 не знаю
Объяснение:
1.Проте все ж можна знайти в наш час того, хто носить обладунки й кольчугу, а в руці тримає меч, – людей, які вподобали історичну реконструкцію. За словником, ціє сполукою називають відтворення матеріальної і духовної культури певної епохи чи регіону із використанням археологічних, образотворчих і письмових джерел. Як хобі таке явище виникло порівняно недавно – років 20 тому.
Щоб не виглядати голослівною у розповідях про сучасних лицарів, я вкрала трохи часу в одного з ужгородських реконструкторів – Романа Кочута, який і пояснив мені особливості цього захоплення. Сам він разом із молодшим і старшим братами займаються історичною реконструкцією близько 2 років – дають показові виступи-поєдинки на масових заходах, як, наприклад, «Рататуй» чи «Студентська весна».
2.Леді Ровена сентиментальна і ранима, відчуває глибокі й щирі почуття. На турнірі, покладаючи на голову переможця вінок, вона дізналася в лицарі Айвенго, і «з грудей її вирвався слабкий крик. Однак вона опанувала себе і, вся тремтячи від нестримуваний хвилювання, примусила себе витримати роль до кінця». До того ж Ровена постійна в своїх почуттях. Вона щиро любить «друга дитинства» і турбується про нього. Саме сльози розжалобили де Брас, змусивши його відступитися від своїх підлих намірів, коли вона «підняла стислі руки до неба і вибухнула гіркими сльозами».