1) в Чехии установилось мирное сосуществование католиков и чашников;
2) из Чехии были изгнаны немецкие феодалы и бюргеры.
Отрицательные:
1) земли Чехии и окрестных стран были разорены войнами;
2) в Чехии погибло много людей, среди них достойные полководцы.
Таким образом, у Гуситских войн были как положительные, так и отрицательные последствия. Какие из них более значительные – сложно сказать. Гибель такого числа людей – это всегда плохо. Но, с другой стороны был подан пример мирного сосуществования католической и по сути протестантской церквей в одной стране. Другое дело, что этому примеру не последовали и религиозные войны сотрясали Европу весь XVI век.
Оповідання Рея Бредбері “Усмішка” – це черговий витвір-попередження автора. Письменник намагається показати, до чого може привести цивілізація, яка розвивається з такою шаленою швидкістю, в якій люди втрачають відчуття духовної радості, розмінюють його на мідні п’ятаки тваринної насолоди і самоупоїння. Автор підносить нам своє мудре припущення про те, що настільки неосяжний науково-технічний прогрес може призвести до того, що люди зненавидять мистецтво, книги і разом з ними саму техніку.
1) в Чехии установилось мирное сосуществование католиков и чашников;
2) из Чехии были изгнаны немецкие феодалы и бюргеры.
Отрицательные:
1) земли Чехии и окрестных стран были разорены войнами;
2) в Чехии погибло много людей, среди них достойные полководцы.
Таким образом, у Гуситских войн были как положительные, так и отрицательные последствия. Какие из них более значительные – сложно сказать. Гибель такого числа людей – это всегда плохо. Но, с другой стороны был подан пример мирного сосуществования католической и по сути протестантской церквей в одной стране. Другое дело, что этому примеру не последовали и религиозные войны сотрясали Европу весь XVI век.
Оповідання Рея Бредбері “Усмішка” – це черговий витвір-попередження автора. Письменник намагається показати, до чого може привести цивілізація, яка розвивається з такою шаленою швидкістю, в якій люди втрачають відчуття духовної радості, розмінюють його на мідні п’ятаки тваринної насолоди і самоупоїння. Автор підносить нам своє мудре припущення про те, що настільки неосяжний науково-технічний прогрес може призвести до того, що люди зненавидять мистецтво, книги і разом з ними саму техніку.
Сам письменник у своєму реальному житті