Ona tili 5sinf. 6mashq uy ishi Ozga sayyoraga borib qolsam juda qiziq bolardi, chunki u yerda nimalar borligini korardim tajribalar qilaman. U yerda hayot bormi yoki yõqmi sinab koraman. Agar hayot bosa u yerga narsalar ekaaman. U yerda keyin katta kon boģ yarataman. Keyin õsha sayyorani boğu boston bolishiga oz hissamni qoshgan bolaman
Засновником романтизму в живописі вважають іспанця Франсіско Гою
Найпослідовніші позиції романтизму виробили митці Франції. Саме там до болю гостро відчувався розрив між гуманістичним ідеалом та жорстокою дійсністю країни, що вела безкінечні війни, страждала від нівелювання особистості і практичного винищення молодого покоління у військових авантюрах Наполеона, розчарування у частих змінах політичної влади і відсутності перспектив стабільності. Романтизм Франції (на відміну від інших національних шкіл) мав також патріотичну, суспільну складову, яку яскраво втілили Теодор Жеріко в картині-спротиву «Пліт Медузи» та Ежен Делакруа — в картинах «Свобода, що веде народ» та «Винищення греків турками на Хіосі» («Різанина на Хіосі»). Унікальним явищем французького і європейського романтизму став барельєф «Марсельєза» на Тріумфальній арці в Парижі (скульптор — Франсуа Рюд).
Лише з часом патріотична складова французького романтизму зійшла нанівець, а митці перейшли на позиції індивідуального спротиву брутальній буржуазній дійсності (Ежен Делакруа, Альфред Мюссе, Жорж Санд, Стендаль, Віктор Гюго, в Британії — Джордж Гордон Байрон та ін.)
Дещо хворобливі форми мав романтизм Британії, де відомі його представники зосередились на відтворенні фантастичних чи фантасмагоричних картин розпаленої свідомості (Вільям Тернер, Генрі Фюзелі, Вільям Блейк, частково Джон Констебл).
ДУХО́ВНОСТЬ -Отрешенность от низменных, грубо чувственных интересов, стремление к внутреннему совершенствованию, высоте духа.
Духовность — высший уровень развития и саморегуляции зрелой личности, на котором основными мотивационно смысловыми регуляторами ее жизнедеятельности становятся высшие человеческие ценности.
Духовность — религиозность, душевность, интеллектуальность, церковность.
ДУХОВНОСТЬ — Свойство души, состоящее в преобладании духовных, нравственных и интеллектуальных интересов над материальными.