Я гадаю, що збережуть, в творі "Усмішка" хлопчик показався мені милосердним, себрим, чуйним і благодійним, він побачив у картині те, чого не побачили інші. Коли всі встави в ряд щоб плюнути у цю картину, хлопчик принизив всіх.
Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…».
Розповідь вчить не шукати винних у своїх нещастях, вчить не озлоблятися і не вдаватися до ненависті та пристрасті руйнування. Вчить залишатися людиною, незважаючи ні на що. Вчить розуміти, що в світі є вищі цінності, які людство ніколи не повинно втратити.
В XX столетии в питании людей произошли существенные изменения. В
пищевом рационе стали преобладать рафинированные продукты, резко возросло
потребление продуктов животного происхождения и снизилась доля овощей и
фруктов. Присоединившаяся гиподинамия довершила картину: от переедания и
малоподвижности человек стал болеть тяжело и часто.
А между тем наши прадеды, никогда не знавшие многих сегодняшних
болезней, ели просто. В допетровские времена, например, на Руси употребляли
в основном квасы с травами, различные натуральные продукты. Отвары из
картофеля никогда не выливались, а использовались в пищу. Мясо ели не
часто, а то и вообще только по большим праздникам. Не было в те времена ни
современного пассерования, ни жарения. В чугунах в русской печи могла быть
только варка или припускание продуктов (то есть варка в собственном соку).
Исключение составляли сковороды, на которых жарились блины. Но блины были
праздничной едой.
При Петре I русская кухня начинает преобразовываться, испытывая
большое влияние немецкой, голландской и французской кулинарии. К обычным
мясным и овощным блюдам добавлялось такое количество редких и дорогих
приправ, что кушанья приобретали совершенно незнакомый вкус. Надо сказать,
что эти острые приправы не здоровью.
Повседневная еда должна быть простой и здоровой, преимущественно
молочно-растительной. Ведь продукты растительного происхождения являются
основным источником витаминов, минеральных и пектиновых веществ, клетчатки,
органических кислот, катализаторов, стимуляторов органов пищеварения,
кровообращения, мочевыделительной системы. Многие растения обладают
целебными свойствами и с успехом используются в лечебном питании.
Наши деды и прадеды, кроме даров полей и садов, всегда употребляли в
пищу дикорастущие растения (крапиву, щавель, мяту, лебеду, сныть, ромашку,
цветы липы, листья дуба), ботву овощей (свеклы, редиски, капусты, тыквы).
Вся эта зелень не только улучшает внешний вид и аромат блюд, придавая им
своеобразный вкус, но и, главное, появляется ранней весной, когда зрелых
овощей еще мало, а организм остро нуждается в биологически активных
веществах.
Я гадаю, що збережуть, в творі "Усмішка" хлопчик показався мені милосердним, себрим, чуйним і благодійним, він побачив у картині те, чого не побачили інші. Коли всі встави в ряд щоб плюнути у цю картину, хлопчик принизив всіх.
Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…».
Розповідь вчить не шукати винних у своїх нещастях, вчить не озлоблятися і не вдаватися до ненависті та пристрасті руйнування. Вчить залишатися людиною, незважаючи ні на що. Вчить розуміти, що в світі є вищі цінності, які людство ніколи не повинно втратити.