Ребята Не по теме
Вот у меня есть старый телефон
На этом телефоне есть симка
И я эту симку вытощила, чтобы поставить её на другой телефон
Но симка оказалась большой
И я её обрезала
Но она не подошла
А теперь я хочу симку обратно засунуть
Но не получается, потому что я её обрезала,
И она слишком маленькая
Что делать то?
Джордж Гордон народився в Лондоні в старовинній, але збіднілій дворянській родині. Гордон — друге особисте ім'я Байрона, дане йому при хрещенні і збігається з дівочим прізвищем матері. Батько Байрона, претендуючи на шотландські володіння свого тестя, використовував «Гордон» як другу частину прізвища (Байрон-Гордон), а сам Джордж був записаний в школу під таким же подвійним прізвищем. Його батько, Джон Байрон був офіцером британської армії, вдівцем. Від першого шлюбу у нього була донька Августа, яку виховувала бабуся, і її дружба з братом Джорджем розпочалася лише у 1804 р. батьки Байрона розлучились відразу після його народження. Джон Байрон, ховаючись від кредиторів, виїхав до Королівства Франція, де помер у віці 36 років. На той час Джорджу виповнилося лише 3 роки, тому він уявляв батька лише з розповідей близьких йому людей, але до імені батька ставився з повагою.
У десять років, після смерті двоюрідного дідуся, Байрон успадкував титул лорда та Ньюстедське абатство, старовинний маєток у графстві Ноттінгемшир (великому промисловому центрі Великої Британії). Саме тут Джордж став свідком жахливого визиску пролетаріату й виступів луддитів. Тоді, десятирічний Байрон так сильно закохався в свою кузину Мері Дафф, що, почувши про її заручини, впав у істеричний припадок. У 1799 році він вступив до школи доктора Глені, де пробув два роки і весь час лікував свою хвору ногу, після чого досить одужав, щоб надягати чоботи. У ці два роки він навчався дуже мало, зате прочитав всю багату бібліотеку доктора. Перед від'їздом в школу в Херроу Байрон знову закохався — в іншу кузину, Маргариту Паркер. «Години дозвілля» (1807) — перша, ще не цілком самостійна збірка віршів. Сатирична поема «Англійські барди і шотландські оглядачі» (1809) поклала початок теоретичній полеміці Байрона з реакційним романтизмом, якої він не припиняв протягом всього життя. Байрон суворо осуджував поетів так званої «озерної школи» за зраду прогресивних ідей, нещадно висміював потяг до середньовіччя, містики.
Літературну славу й світове визнання принесла Байрону перша пісня «Паломництво Чайльда Гарольда» (1812), написана під враженням подорожі до Королівства Португалія, Іспанії, Албанії, Греції, Османської імперії. Публікація цього поетичного щоденника знаменувала собою народження революційної течії в англійському романтизмі. Саме тут Байрон уперше заявив про свої симпатії до національно-визвольної боротьби поневолених народів і про свою ненависть до загарбницьких воєн. Для цього він використав традиційну на той час форму мандрів романтичного героя.
Повернувшись до Англії, Байрон бере активну участь у політичному житті країни, виступає в палаті лордів проти закону про смертну кару для луддитів та ін. Своє обурення реакційною політикою уряду, ідею неминучості народної помсти Байрон втілив у сатиричній «Оді авторам білля проти руйнівників верстатів» (1812), а також у віршах та епіграмах 1812—1816. У ці ж роки Байрон створює ліричні вірші, в яких тема кохання поєднується з волелюбними ідеями, а також цикл так званих східних поем («Гяур», «Абідоська наречена», 1813, «Корсар», «Лара», 1814, дещо пізніше — «Мазепа», 1818, та ін.), об'єднаних спільними настроями. В цих поемах особливо помітні суперечності світогляду Байрона — могутній протест поета-романтика проти ненависної йому дійсності і анархо-індивідуалістичні мотиви та песимізм. Настрої трагічної самотності, відчаю, нігілістичне заперечення можливостей суспільного прогресу особливо виявились у вірші «Пітьма» (1816), у філософській драмі «Манфред» (1817) та в деяких інших творах, написаних після другого вимушеного від'їзду Байрона з батьківщини внаслідок жорстоких переслідувань його панівними класами Великої Британії. Так звана світова скорбота Байрона виникла насамперед під впливом духовної кризи, пережитої поетом у зв'язку з крахом ідеалів Французької революції та реставрацією «старого режиму» в Європі після падіння Наполеона. Сила Байрона в тому, що він зумів перебороти свої вузько індивідуалістичні й песимістичні настрої і в громадсько-політичній діяльності та у найкращих творах залишився активним борцем проти реакції, за краще майбутнє народу. Цю силу він черпав у живому зв'язку з визвольними рухами сучасності. Навіть у найтяжчі для нього часи внутрішньої розгубленості Байрон вірний своїм демократичним принципам. У поемі «Шільйонський в'язень» (1816) він оспівав мужність швейцарського республіканця XVI століття Боннівара, створив бойовий гімн англійських луддитів — «Пісня для луддитів» (1816).
широкое развитие гимнастики в россии началось в xviii веке. серьезное внимание гимнастике, как прикладной дисциплине, уделял петр i и а.в.суворов. содержание внедрявшихся – по его инициативе – в армии гимнастических суворов изложил в полковом учреждении.
как и в других странах, в россии спортивная гимнастика первоначально культивировалась в основном в армейской среде. в 70-е xix в известный российский ученый и педагог п.ф.лесгафт открывает в санкт-петербурге двухгодичные гимнастические курсы (ныне – институт культуры им. лесгафта). первые в нашей стране соревнования по гимнастике, организованные гимнастическим обществом, прошли в 1885 в москве. в них приняли участие всего 11 человек, но начало было положено.
в 1889 гимнастика вводится в программу мужских учебных заведений. в конце xix – начале xx века в различных городах россии гимнастические общества и кружки, начинают регулярно проводиться чемпионаты страны.
в 1912 российские гимнасты впервые приняли участие в олимпийских играх, но составить конкуренцию более опытным соперникам не смогли.
гимнастика в . в гимнастика стала по-настоящему массовым видом спорта, хотя поначалу отношение к этому «пережитку буржуазного прошлого» было настороженным, – и даже враждебным.
развитие спортивной гимнастики в в 20-е связано, прежде всего, с осуществлением всеобуча. первый чемпионат страны прошел в 1928 (в рамках всесоюзной спартакиады). в командном зачете победила сборная украины, а абсолютным чемпионом страны стал мечислав мурашко. в программу первых соревнований по гимнастике включались не только «классические» ее дисциплины, но и бег, лазанье по канату, метание гранаты и другие прикладные .
в начале 30-х создается всесоюзная секция по гимнастике, позже преобразованная в федерацию спортивной гимнастики . в 1932 было разыграно второе по счету абсолютное первенство страны, – на этот раз в соревнованиях приняли участие и женщины. первой абсолютной чемпионкой стала татьяна вощинина. а с 1939 на национальных первенствах стали также разыгрываться награды в отдельных видах программы.
дебют советских гимнастов на международной арене состоялся в 1937 – на 3-й рабочей олимпиаде в антверпене. наша мужская и женская сборные выиграли командное первенство, а николай серый и мария тышко завоевали звание абсолютных чемпионов.
в 1949 федерация гимнастики вступила в фиж. а в 1952 советские гимнасты впервые участвовали в олимпийских играх. дебют оказался успешным: наши спортсмены стали чемпионами и в командном (мужская и женская сборные), и в личном (виктор чукарин и мария гороховская) зачете. столь же убедительным был дебют советских гимнастов на мировом первенстве два года спустя: победы в командных зачетах и титулы абсолютных чемпионов мира у мужчин (виктор чукарин и валентин муратов) и женщин (галина рудько (
в общей сложности советские гимнасты завоевали на олимпийских играх более 300 наград: около половины из них – золотые. а на 14 чемпионатах мира, прошедших с их участием, наши спортсмены выиграли более 400 медалей, среди которых тоже немало «золота».
советская школа гимнастики подарила миру немало спортсменов: лариса латынина, людмила турищева, борис шахлин, виктор чукарин, михаил воронин, юрий титов, валентин и софья муратовы, наталья кучинская, полина астахова, юрий титов, николай андрианов, ольга корбут, александр дитятин, юрий королев, нелли ким, виталий щербо, елена шушунова, дмитрий билозерчев, елена мухина, ольга бичерова и мн. др.
российская гимнастика сегодня. федерация спортивной гимнастики россии основана в 1991. она объединяет организации 71 субъекта рф. возглавляет федерацию профессор л.я.аркаев, он же является главным тренером национальной сборной россии по гимнастике. в россии регулярно проводятся чемпионаты страны, региональные, общероссийские и международные турниры и др. мероприятия. федерация входит в состав фиж и уеж.
нынешние «звезды» отечественной гимнастики продолжают победную эстафету своих предшественников на международной арене. а. немов стал абсолютным чемпионом олимпийских игр в сиднее-2000, а также выиграл «золото» в на перекладине. с.хоркина – абсолютная чемпионка мира (дважды) и европы (трижды), в ее коллекции также олимпийское и мировое «золото» на отдельных снарядах. н.крюков – абсолютный чемпион мира, а.бондаренко – абсолютный чемпион европы. е.замолодчикова – победитель (в отдельных видах программы) чемпионатов мира и олимпийских игр.