Руководство компании стоит перед дилеммой: модернизировать цех или нет. модернизация цеха к исключению ручной транспортировки материалов внутри цеха. в настоящее время в цехе работает 20 человек. из них 15 человек заняты производством и 5 транспортировкой. каждый рабочий работает 2000 часов в год. стоимость модернизации - $90 000. выпуск продукции составляет 25 000 штук на следующий год и не зависит от решения о модернизации. предполагаемая цена реализации также не зависит от этого решения и составит 250, прямые материальные расходы – 50, накладные производственные расходы – 750 000, и расходы на маркетинг – 2 000 000. драйвер затрат – количество выпущенных пылесосов.
дополнительные данные таковы:
текущая ставка за один рабочий час – 14, но в следующем году она возрастет до 16 за час.
какое решение должна принять компания?
Відповідь:
Лісосте́п — перехідна природна зона Північної півкулі між зонами мішаних лісів та степу, на якій чергуються ділянки лісу і степу.
У Євразії лісостепи протягуються суцільною смугою із заходу на схід від східних передгір'їв Карпат до Алтаю. У Росії кордон з лісовою зоною проходить через такі міста, як Курськ і Казань. Захід і на схід цієї смуги безперервне простягання лісостепу порушено впливом гір.
Окремі ділянки лісостепів розташовуються в межах Середньодунайської рівнини, ряду міжгірських улоговин Південного Сибіру, Північного Казахстану, в Монголії і на Далекому Сході, а також займають частину рівнини Сунляо на північному сході Китаю.
У Північній Америці лісостепу простягаються з півночі на південь, через Великі рівнини, до 38 ° пн.ш.
Клімат лісостепу помірний, зазвичай з помірно жарким літом і помірно прохолодною зимою. Випаровування трохи переважає над опадами.
Лісостеп при русі на південь поступово містить все менше дерев і все більше степових ділянок, клімат стає спекотніше, опадів — менше, і лісостеп переходить в степ. При русі на північ відбуваються зворотні процеси, опадів стає більше, клімат — прохолодніше, і лісостеп переходить в лісову зону. Дерева які можна побачити: дика груша, дуб, осика, бук,вільха, граб, клен, липа.
У Євразії лісостеп простягається суцільною смугою з заходу на схід від східних передгір'їв Карпат до Алтаю. Окремі ділянки лісостепу знаходяться у межах Середньодунайської рівнини, ряду міжгірних западин Південного Сибіру, в Монголії та на Далекому Сході, а також займають частину рівнини Сунляо на північному сході Китаю.
У Північній Америці лісостеп простягається з півночі на південь, через Великі рівнини, до 38° пн. ш. У Південній півкулі лісостеп як виражена природна зона відсутня.
Клімат лісостепу, як правило, помірно-континентальний. Річна кількість опадів 600 мм. Іноді випаровуваність практично дорівнює опадів. На довготі Москви зима в лісостепу помірно м'яка, середня температура січня в місті Харкові (південна межа лісостепу, Україна) становить -7 градусів, приблизно до -10 градусів, в місті Орел, де починається зона змішаних лісів. Іноді ж в лісостепу взимку можуть лютувати і суворі морози, і м'які зими. Абсолютний мінімум в зоні лісостепу зазвичай дорівнює -36 … -40 градусів.
Літо в лісостепу часто буває спекотне і посушливе, особливо на півдні лісостепу, проте в середньому воно все ж менш жарке, ніж в степовій зоні. Іноді ж воно може бути холодним і дощовим, але це буває рідко. Найчастіше літо характерне непостійною, нестабільною погодою, яка може бути різною, залежно від активності тих чи інших атмосферних процесів. Середня температура липня в залежності від місця розташування коливається приблизно від 18,5 градусів до 23 градуси Цельсія, однак цілком можливі сильні відхилення від цих величин в окремі роки. Абсолютний максимум в лісостепу в залежності від широти зазвичай становить трохи нижче або близько 40 ° C в тіні. Однак спека в лісостепу трапляється рідше, ніж сильні холоди, в той час як в степовій зоні — навпаки.
Одна з особливостей лісостепу в тому, що флора і фауна лісостепу є середнім між флорою і фауною зони змішаних лісів та степової зони. У лісостепу ростуть і посухостійкі рослини, і рослини, характерні для лісової, більш північній, зони. Це ж стосується і тваринного світу.
Әлемнің жеті кереметі - біздің заманымызға дейін 3 ғасырда Ескендір Зұлқарнайын Кіші Азия, Орта Азия, Мысыр, Оңтүстік Үндістан территорияларын жаулап алып, ұлы империя құрғаннан кейін, саяхатшыларды қызықтыру үшін осы өңірлердегі 7 орыннан таңдаған сәулет өнері ескерткіштері.
Әлемнің жеті кереметі
Олар:
Мысыр пирамидалары — ежелгі Мысыр перғауындарының өзіндік үлгідегі мазарлары, біздің заманымыздан бұрын 28 ғасырда салынған.
Бабылдың аспалы бағы, біздің заманымыздан бұрын 6 ғасырда Вавилония әмірі кіші әйеліне арнап жасаткан. Бақ ерекше тәсілмен аспалы текпішекті сәкі-алаңшалар үстіне салынған.
Эфестегі Артемида ғимараты, кезінде әлемдегі ең үлкен ғибадатхана болған. Біздің заманымыздан бұрын 4 ғасырда соғыс алапатынан қираған.
Олимпиадағы Зевстің мүсіні, біздің заманымыздан бұрын 5 ғасырда көне грек мүсіншісі Фидий алтын мен піл сүйегінен жасаған.
Галикарнастағы Мавсол патшаның табытханасы, біздің заманымыздан бұрын 4 ғасырда салынған.
Жерорта теңізінің Родос аралындағы күн кұдайы Родос алабы, биіктігі 45 м. біздің заманымыздан бұрын 285 жылы жасалған, біздің заманымыздан бұрын 224 жылы жер сілкінісі кезінде қираған.
Александрия шамшырағы біздің заманымыздан бұрын 3 ғасырда жасалған, мұнарасының биіктігі 160 м.