Що спільного та відміного між сонетом шекспіра"я кличу смерть-дивитися набридло..." та сонетом Донна"Щоб мучить мене..."

Халықаралық туризм - халықаралық экономикалық байланыстардың айрықша түрі болып табылады, қазіргі кезде жедел дамып келеді. Оған жеке аймақтар мен елдердегі рекреациялық ресурстар алғышарт болады. Халықаралық туризм үлесіне шамамен дүниежүзілік жиынтық ішкі өнімнің және жалпы жұмыс істейтін халықтың 10%-ы тиесілі; туризм күшті дамыған кейбір елдерде бұл көрсеткіш одан да жоғары. Мальдив Республикасында туризм мен оған бағдарланған салалар жиынтық ішкі өнімнің 25%-ын береді; Кубада мемлекет қазынасына түсіретін пайдасы жағынан халықаралық туризм 1-орында тұр. Жалпы шетел туристерін қабылдау жөнінен Еуропа жетекші орын алады, оның үлесіне барлық туристердің 60%-дан астамы тиесілі. Америкаға шетел туристерінің 20%-ы, Азияға 10%-ы келеді.[

Объяснение:

Тарас Бульба

Объяснение:

Побачили козаки, що вже підійшли вони на мушкетний постріл, усі разом гримнули з

семип'ядних пищалів своїх і, не зупиняючись, усе смалили з них. Далеко

розляглася голосна стрілянина по всіх довколишніх полях і нивах, зливаючись у

безперервний гук; димом пойнялось усе поле. А запорожці все стріляли

безперестанку: задні тільки набивали пищалі й передавали переднім, дивуючи тим

ворога, що ніяк не міг зрозуміти, як це вони стріляють, не набиваючи зброї. Вже

не видко було за густим димом, що оповив і те, й те військо, не видко було, як

то одного, то другого не ставало в лавах; але почували ляхи, що густо літають

кулі і що не до шмиги прихопиться; і коли відступили назад, щоб вийти з диму й

озирнутися, то багатьох не долічилися у своїх лавах, а в козаків може, два-три

було вбито на сотню. I все палили з пищалів козаки, ні на хвилину не даючи собі

передиху. Сам чужоземний інженер подивувався з такого небаченого

промовивши тут таки при всіх:

— Ох же й добрі вояки ці запорожці! Отак треба воювати й іншим у інших землях!

І зразу порадив повернути на табір гармати. Тяжко ревнули широкими горлянками

чавунні гармати; затремтіла й далеко загула земля, і ще дужче встелило димом

поле. Почули дух пороху по майданах та вулицях, по ближчих і далеких містах. Але

гармаші взяли дуже високо: розпечені ядра шугнули великою дугою, страхітливо

завили в повітрі, перелетіли через голови всього табору й увігналися глибоко в

землю. Ухопив себе за чуба французький інженер, коли побачив таких нікчемних

гармашів і взявся сам наводити гармати, не зважаючи на те, що козаки ненастанно

сипали кулями, як горохом.

Тарас побачив ще здалеку, що біда буде Незаймайківському та Стебликівському

куреням, і гукнув на всі груди: