Довгострокова стратегія розвитку української культури - стратегія реформ покликана сприяти проведенню глибоких й конструктивних реформ у сфері культури збереженню самобутніх традицій та культурно-історичних цінностей українського народу, збереженню його культурно-духовної спадщини, створенню умов для творчої активності громадянина, формуванню в Україні громадянського суспільства європейського рівня. В основу Стратегії покладено дослідження стану розвитку української культури, здійснене державними та недержавними громадськими і науковими інституціями, міжнародними організаціями та незалежними експертами. Нею враховано результати широкого громадського обговорення проблем розвитку культури, рекомендації експертів, менеджерів культури. Головними напрямками реформ Стратегія визначає модернізацію та вдосконалення інструментів державної підтримки розвитку культури, забезпечення доступності до культурних надбань і культурних ресурсів, відкритості культурної системи до сучасних світових процесів, умов для ефективної взаємодії культур різних народів, сприяння обміну та мобільності творчих людей та ідей, подолання віджилих схем організації культурного процесу, державної підтримки створенню і просуванню національного культурного продукту, державної підтримки інновацій, нових знань, креативних індустрій, що відповідають викликам ХХI століття.
Если верить древнегреческим мифам, белокурая европа, дочь агенора - царя богатого финикийского города тира - с детства пользовалась почти неограниченной свободой. подданные ее венценосного отца благоговели перед своим грозным владыкой, как перед неким земным божеством, перенося это благоговение на всех членов царской семьи и на единственную дочь агенора. опасаться быть похищенной морскими разбойниками европе также не приходилось - все побережье финикии охранял грозный тирский флот, сам грабивший и опустошавший берега соседних царств. поэтому агенорида /1/ могла в полной безопасности и в полном одиночестве гулять в окрестностях тира, любуясь скалистыми мысами, у подножия которых шумел морской прибой, и отдыхать на песке маленьких бухт, расположенных между ними. весь берег излюбленной европой местности состоял из такого чередования живописных скалистых мысов, выдвигающихся в море, по которому скользили паруса далеких кораблей, и мелких, более или менее пологих бухт. в тихую погоду, сидя на скалистой глыбе, европа могла часами вглядываться в прозрачную морскую глубину, следить, как зачарованная, за подводной жизнью, наблюдая, как в рощах красных и зеленых водорослей скользят рыбы, сверкая при резких поворотах серебристой чешуей, как ползают серые и багряные крабы, как открывают и закрывают свои створки радужные морские раковины, или же при сильном ветре любоваться разбивающимися о скалы волнами, плетущими вечно меняющееся кружево пены, слушать их убаюкивающий шум. в бухтах, растянувшихся на песке под отступившим обрывом скал, европа, похожая в профиль, из-за своих широко поставленных глаз, на испуганного олененка, часами грелась на солнце, следя то за облаками, плывущими по лазурному небу, то за волнами, набегающими на песок. или, сняв сандалии , с наслаждением бродила босиком по твердому влажному песку, собирая дары моря - ракушки, рыб, медуз, ловила крабов, а потом спешила назад на берег перед заливающим ее босые ноги наступающим прибоем.
Довгострокова стратегія розвитку української культури - стратегія реформ покликана сприяти проведенню глибоких й конструктивних реформ у сфері культури збереженню самобутніх традицій та культурно-історичних цінностей українського народу, збереженню його культурно-духовної спадщини, створенню умов для творчої активності громадянина, формуванню в Україні громадянського суспільства європейського рівня. В основу Стратегії покладено дослідження стану розвитку української культури, здійснене державними та недержавними громадськими і науковими інституціями, міжнародними організаціями та незалежними експертами. Нею враховано результати широкого громадського обговорення проблем розвитку культури, рекомендації експертів, менеджерів культури. Головними напрямками реформ Стратегія визначає модернізацію та вдосконалення інструментів державної підтримки розвитку культури, забезпечення доступності до культурних надбань і культурних ресурсів, відкритості культурної системи до сучасних світових процесів, умов для ефективної взаємодії культур різних народів, сприяння обміну та мобільності творчих людей та ідей, подолання віджилих схем організації культурного процесу, державної підтримки створенню і просуванню національного культурного продукту, державної підтримки інновацій, нових знань, креативних індустрій, що відповідають викликам ХХI століття.
Объяснение: