Для укрепления внутренней веры в России было основано Библейское общество. Оно занялось переводом на современный русский язык Нового Завета и последующим его распространением в России. Александр I надеялся, что учение Христа не только преобразует нравственность россиян, но и поспособствует установлению в стране общественной гармонии. Однако вскоре утопические планы создания единой христианской церкви показались императору опасными, и в августе 1822 г. последовал указ о закрытии всех тайных обществ, прежде всего масонских. Через два года было распущено и Библейское общество.
В годы царствования Николая I зависимость Русской православной церкви от светской власти ещё больше усилилась, что не могло не отразиться на внутрицерковной жизни. Однако это не значит, что живая мысль и искреннее религиозное чувство исчезли из неё. К середине столетия всенародное признание получила деятельность старцев Оптиной пустыни, а также Тихона Задонского и Серафима Саровского.
В 1867 г. был принят важнейший для духовенства закон, ликвидировавший наследственность приходов и предоставивший всем православным право поступать в семинарии. Теперь на церковные должности могли претендовать любые лица, получившие духовное образование.
2. Якщо в середні століття скульптура була нерозривно пов'язана з архітектурою і як окреме мистецтво навіть не розглядалося, то з початком епохи відродження починається повільний, але вірний процес відділення скульптури, вивільнення його від залежності від архітектурних задумів. Скульптури поступово "відсуваються" від стін храмів, від рельєфів і портиків, стаючи самостійним, самодостатнім мистецтвом.
3. Живопис Ренесансу як один із видів мистецтва цієї доби мас свої характерні риси. Він відходить від статичних, застиглих схем у бік несміливого руху, динаміки, з’являється нове розуміння простору і часу, в картинах присутні правдивість, достовірність і своєрідна чуттєвість, драматизм подій. В епоху Ренесансу народився європейський реалістичний портрет. Це відбулось з визнанням цінності внутрішнього світу окремої людини. По мірі зростання індивідуалізму в портретному мистецтві можливість вираження суб'єктивного світу виражається все яскравіше, виразно з'являючись в живопису XVI століття.
4. Опера виникла в Італії на межі XVI – XVII століть. Поштовхом до створення опери стала ренесансна ідея учених-гуманістів, письменників і музикантів щодо відродження давньогрецької трагедії. Зародившись як "драма під музику", опера до початку XIX в. перетворилася в чисто музичну виставу, у якім речитативу - ритмічної декламації співучо - майже не залишилося місця, а в сюжет спектаклю органічно вписали арії. Арія (буквально "повітря") - це тривалий сольний номер. На час виконання арії вся сценічна дія завмирала, і нею же звичайно завершувалося майже кожне явище.
В годы царствования Николая I зависимость Русской православной церкви от светской власти ещё больше усилилась, что не могло не отразиться на внутрицерковной жизни. Однако это не значит, что живая мысль и искреннее религиозное чувство исчезли из неё. К середине столетия всенародное признание получила деятельность старцев Оптиной пустыни, а также Тихона Задонского и Серафима Саровского.
В 1867 г. был принят важнейший для духовенства закон, ликвидировавший наследственность приходов и предоставивший всем православным право поступать в семинарии. Теперь на церковные должности могли претендовать любые лица, получившие духовное образование.
2. Якщо в середні століття скульптура була нерозривно пов'язана з архітектурою і як окреме мистецтво навіть не розглядалося, то з початком епохи відродження починається повільний, але вірний процес відділення скульптури, вивільнення його від залежності від архітектурних задумів. Скульптури поступово "відсуваються" від стін храмів, від рельєфів і портиків, стаючи самостійним, самодостатнім мистецтвом.
3. Живопис Ренесансу як один із видів мистецтва цієї доби мас свої характерні риси. Він відходить від статичних, застиглих схем у бік несміливого руху, динаміки, з’являється нове розуміння простору і часу, в картинах присутні правдивість, достовірність і своєрідна чуттєвість, драматизм подій. В епоху Ренесансу народився європейський реалістичний портрет. Це відбулось з визнанням цінності внутрішнього світу окремої людини. По мірі зростання індивідуалізму в портретному мистецтві можливість вираження суб'єктивного світу виражається все яскравіше, виразно з'являючись в живопису XVI століття.
4. Опера виникла в Італії на межі XVI – XVII століть. Поштовхом до створення опери стала ренесансна ідея учених-гуманістів, письменників і музикантів щодо відродження давньогрецької трагедії. Зародившись як "драма під музику", опера до початку XIX в. перетворилася в чисто музичну виставу, у якім речитативу - ритмічної декламації співучо - майже не залишилося місця, а в сюжет спектаклю органічно вписали арії. Арія (буквально "повітря") - це тривалий сольний номер. На час виконання арії вся сценічна дія завмирала, і нею же звичайно завершувалося майже кожне явище.