Наша бабушка очень ласковая и добрая – об этом говорят и ее приветливое лицо, и выразительные светло-голубые глаза. Бабушка всегда много работала, она и теперь не признает покоя – вечно чем-нибудь занята, ни на минуту не присядет.Бабушка умеет все: напечь вкусных пи
Рожков, связать теплые варежки и носки. В ее доме всегда чисто и уютно.
У бабушки большое хозяйство: огород, куры, гуси, утки. Конечно, у нее много хлопот, но она все делает с любовью. Мы с сестрой летом бабушке на огороде: поливаем и пропалываем грядки, собираем созревшие клубнику, малину, смородину и крыжовник.
Потом бабуля варит из ягод вкусное варенье.
Наша бабушка – самая заботливая бабушка на свете! Она всегда успокоит и приласкает. К ней многие приходят за советом и
Нас она никогда не ругает, а если и поворчит слегка, когда мы расшалимся, то мы не обижаемся, потому что знаем твердо: нет никого добрее нашей любимой бабули!
Я очень люблю свою бабушку) она для меня самый любимый человек, который поддержит меня в трудную минуту❤
Айвенго – молодий саксонський дворянин, син Седріка Сакса, ярого супротивника чванливої норманской знаті, лицар без страху і докору, що складається суцільно з позитивних якостей. Айвенго бере участь у третьому хрестовому поході, очолюваному королем Річардом Левове Серце. Батько прогнав Айвенго з дому за те, що той закохався в його вихованку леді Ровену, яку Седрік хотів видати заміж за Ательстана – одного з останніх нащадків саксонської королівської крові. Цей шлюб ставив мету – відродження королівської саксонської династії. Айвенго таємно повертається з Палестини. В одязі мандрівника він потрапляє в рідний замок, там в цей час гостює лицар-тамплієр – давній суперник Айвенго. Молодий лицар залишається невпізнаним, але з розмови з Ровеною дізнається, що вона любить його. Айвенго допомагає єврею Ісаку, купцеві з Йорка, уникнути небезпеки, вдячний за це Ісаак купує йому обладунки, коня і зброю. Айвенго з’являється на лицарському турнірі інкогніто і здобуває перемогу над чотирма учасниками, в тому числі і тамплієром де Буагільбером. Переодягнений і невпізнаний король Річард допомагає Айвенго перемогти в загальному турнірі, але Айвенго отримує серйозну рану. Рятує його прекрасна Ребека, дочка Ісаака. Вдячний Айвенго заступається за неї, коли їй загрожує спалення на багатті за звинуваченням у чаклунстві – бореться за неї на поєдинку «Божого суду». Противником його повинен виступити де Буагільбер, закоханий в Ревекку і вимушений відстоювати рішення суду, прирікає кохану на мученицьку смерть. Айвенго, який ще не до кінця оговтавшомуся від рани, загрожує поразка, але Буагільбер не витримує внутрішньої боротьби між почуттями і обов’язком і вмирає, не розпочавши поєдинку. Король Річард заступається за Айвенго перед Седриком, і той прощає сина. Ательстан відмовляється від одруження на Ровені, і тепер ніщо не заважає закоханим бути разом
Наша бабушка очень ласковая и добрая – об этом говорят и ее приветливое лицо, и выразительные светло-голубые глаза. Бабушка всегда много работала, она и теперь не признает покоя – вечно чем-нибудь занята, ни на минуту не присядет.Бабушка умеет все: напечь вкусных пи
Рожков, связать теплые варежки и носки. В ее доме всегда чисто и уютно.
У бабушки большое хозяйство: огород, куры, гуси, утки. Конечно, у нее много хлопот, но она все делает с любовью. Мы с сестрой летом бабушке на огороде: поливаем и пропалываем грядки, собираем созревшие клубнику, малину, смородину и крыжовник.
Потом бабуля варит из ягод вкусное варенье.
Наша бабушка – самая заботливая бабушка на свете! Она всегда успокоит и приласкает. К ней многие приходят за советом и
Нас она никогда не ругает, а если и поворчит слегка, когда мы расшалимся, то мы не обижаемся, потому что знаем твердо: нет никого добрее нашей любимой бабули!
Я очень люблю свою бабушку) она для меня самый любимый человек, который поддержит меня в трудную минуту❤
Айвенго – молодий саксонський дворянин, син Седріка Сакса, ярого супротивника чванливої норманской знаті, лицар без страху і докору, що складається суцільно з позитивних якостей. Айвенго бере участь у третьому хрестовому поході, очолюваному королем Річардом Левове Серце. Батько прогнав Айвенго з дому за те, що той закохався в його вихованку леді Ровену, яку Седрік хотів видати заміж за Ательстана – одного з останніх нащадків саксонської королівської крові. Цей шлюб ставив мету – відродження королівської саксонської династії. Айвенго таємно повертається з Палестини. В одязі мандрівника він потрапляє в рідний замок, там в цей час гостює лицар-тамплієр – давній суперник Айвенго. Молодий лицар залишається невпізнаним, але з розмови з Ровеною дізнається, що вона любить його. Айвенго допомагає єврею Ісаку, купцеві з Йорка, уникнути небезпеки, вдячний за це Ісаак купує йому обладунки, коня і зброю. Айвенго з’являється на лицарському турнірі інкогніто і здобуває перемогу над чотирма учасниками, в тому числі і тамплієром де Буагільбером. Переодягнений і невпізнаний король Річард допомагає Айвенго перемогти в загальному турнірі, але Айвенго отримує серйозну рану. Рятує його прекрасна Ребека, дочка Ісаака. Вдячний Айвенго заступається за неї, коли їй загрожує спалення на багатті за звинуваченням у чаклунстві – бореться за неї на поєдинку «Божого суду». Противником його повинен виступити де Буагільбер, закоханий в Ревекку і вимушений відстоювати рішення суду, прирікає кохану на мученицьку смерть. Айвенго, який ще не до кінця оговтавшомуся від рани, загрожує поразка, але Буагільбер не витримує внутрішньої боротьби між почуттями і обов’язком і вмирає, не розпочавши поєдинку. Король Річард заступається за Айвенго перед Седриком, і той прощає сина. Ательстан відмовляється від одруження на Ровені, і тепер ніщо не заважає закоханим бути разом