Сосна живе до 400 років і може сягати заввишки до 50 м, насіння сосна починає утворювати на 12-15-му році життя. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках - вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. У сосни є чоловічі (там утворюються пилкові зерна) та жіночі (там утворюються насінні зачатки) шишки, що розташовані на одній рослині.
Чоловічі шишки світло-жовті та зібрані групами, мають лише один тип лусок (з їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна). Пилкове зерно вкрите двома оболонками, між цими оболонками у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям - повітряні мішки, вони роблять пилок дуже легким.
Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору, розташовані поодинці на верхівках пагонів, мають луски двох типів (зовнішні луски - покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від ушкоджень, луски щільно прилягають одна до одної).
Під час запилення луски розсуваються, насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно, після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців із часу запилення, насіння сосни дозріває наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розсуваються, і насіння висипається. Завдяки крилоподібним виростам воно добре розсіюється вітром, невибагливе до умов довкілля і може
Ларина Латынина – одна из самых знаменитых русских фигур в истории олимпийских игр. На сегодняшний день она сохраняет позицию единственной гимнастки, которая выиграла на трех Олимпиадах подряд: в Мельбурне (1956), в Риме (1960) и в Токио (1964). Она − уникальная спортсменка, которая обладает 18-ю олимпийскими медалями, среди которых самые большое количество золотых – 9 штук. Спортивная карьера Ларисы началась в 1950 году. Будучи еще школьницей, Лариса выполнила первый разряд в составе сборной Украины, после чего отправилась на всесоюзное первенство в Казань. Благодаря последующим усиленным тренировкам Латынина в 9-м классе выполнила норматив мастера спорта. После окончания школы Ларисе прислали вызов на всесоюзный сбор в Братцево, где сборная команда СССР готовилась к Всемирному фестивалю молодежи и студентов в Бухаресте. Отборочные соревнования юная спортсменка достойно и после получила шерстяной костюм с белой «олимпийской» полоской на шее и буквами «СССР».
Свои первые золотые медали международного масштаба Лариса Латынина получила в Румынии. А 3 декабря 1956 года Лариса отправилась на Олимпиаду в команде с П. Астаховой, Л. Калининой, Т. Маниной, С. Муратовой, Л. Егоровой. Стоит отметить, что все участницы состава дебютировали на Олимпиаде. И там, в Мельбурне, Лариса стала абсолютной олимпийской чемпионкой. А уже в 1964 году Лариса Латынина вошла в историю, как обладательница 18-ти олимпийских наград.
Чоловічі шишки світло-жовті та зібрані групами, мають лише один тип лусок (з їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна). Пилкове зерно вкрите двома оболонками, між цими оболонками у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям - повітряні мішки, вони роблять пилок дуже легким.
Молоді жіночі шишки сосни червонуватого кольору, розташовані поодинці на верхівках пагонів, мають луски двох типів (зовнішні луски - покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від ушкоджень, луски щільно прилягають одна до одної).
Під час запилення луски розсуваються, насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно, після запилення луски шишки знову стуляються, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців із часу запилення, насіння сосни дозріває наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Спочатку жіноча шишка розростається, зеленіє, а потім буріє, луски її розсуваються, і насіння висипається. Завдяки крилоподібним виростам воно добре розсіюється вітром, невибагливе до умов довкілля і може
Ларина Латынина – одна из самых знаменитых русских фигур в истории олимпийских игр. На сегодняшний день она сохраняет позицию единственной гимнастки, которая выиграла на трех Олимпиадах подряд: в Мельбурне (1956), в Риме (1960) и в Токио (1964). Она − уникальная спортсменка, которая обладает 18-ю олимпийскими медалями, среди которых самые большое количество золотых – 9 штук. Спортивная карьера Ларисы началась в 1950 году. Будучи еще школьницей, Лариса выполнила первый разряд в составе сборной Украины, после чего отправилась на всесоюзное первенство в Казань. Благодаря последующим усиленным тренировкам Латынина в 9-м классе выполнила норматив мастера спорта. После окончания школы Ларисе прислали вызов на всесоюзный сбор в Братцево, где сборная команда СССР готовилась к Всемирному фестивалю молодежи и студентов в Бухаресте. Отборочные соревнования юная спортсменка достойно и после получила шерстяной костюм с белой «олимпийской» полоской на шее и буквами «СССР».
Свои первые золотые медали международного масштаба Лариса Латынина получила в Румынии. А 3 декабря 1956 года Лариса отправилась на Олимпиаду в команде с П. Астаховой, Л. Калининой, Т. Маниной, С. Муратовой, Л. Егоровой. Стоит отметить, что все участницы состава дебютировали на Олимпиаде. И там, в Мельбурне, Лариса стала абсолютной олимпийской чемпионкой. А уже в 1964 году Лариса Латынина вошла в историю, как обладательница 18-ти олимпийских наград.