Шкільні твори із зарубіжної літератури > П > Пушкін Олександр > Кохання в ліриці Пушкіна
Кохання в ліриці Пушкіна
Шкільний твір
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
I. О. С. Пушкін — геній російської і світової літератури і культури (багатство і різноманітність творчості поета).
II. Любовна лірика О. С. Пушкіна.
1. Опоетизування поетом своєї біографії (історія написання вірша "Я помню чудное мгновенье"; простежування життєвого шляху поета з 1819 по 1825 рік; зачарування Пушкіним прекрасною жінкою, яку зустрів на балу в Петербурзі 1819 року, Анною Петрівною Керн; недовге знайомство; південне заслання поета; переїзд до села Михайлівське, маєток його батька; друга зустріч із Анною Петрівною; 1825 року написання з надзвичайним натхненням вірша, присвяченого цій жінці; велика популярність вірша; написання М. І. Глинкою романсу на ці слова).
2. Особливості любовної лірики Пушкіна ("На холмах Грузии...", "Все в жертву памяти твоей", "Что в имени тебе моем", "Мадонна" та інші — відображення поетом у віршах особистих переживань і почуттів; відсутність опису портрета улюбленої жінки, лише "голос ніжний", "милі риси", "небесні риси"; важливість для поета опису почуттів і думок, коли чимось глибоко зворушений і схвильований; надзвичайна простота і людяність віршів про любов).
3. Прославлення Пушкіним кохання взагалі — як ідеального і піднесеного почуття (віра поета в здатність кохання творити чудеса: штовхати людей на героїчні вчинки, рятувати від самотності, гоїти глибокі сердечні рани, знайти нові сили і творче натхнення:
И сердце бьется в упоенье,
И для него воскресли вновь
И божество, и вдохновенье,
И жизнь, и слезы, и любовь;
оспівування поетом кохання з першого погляду ("Я помню чудное мгновенье") і нерозділеного кохання ("Я вас любил..."); сильні і шляхетні почуття поета; жертовність поета заради щастя улюбленої жінки; висока самовіддача в коханні).
ІІІ. Вірші О. С. Пушкіна про кохання, ніжні і пристрасні, веселі і сумні, вчать нас кохати по-справжньому.
Знаменитый древнегреческий историк Геродот побывал в одной из колоний, которая называлась Ольвия. Она располагалась в устье реки, впадающей в воды Черного моря. В Ольвии правило Народное собрание и Городской совет.
Рядом с городом проживало множество племен скифов, об одном из которых и поведал Геродот в своих трудах. Его звали Скил, и он был царем. Его воспитала мать, которая была гречанкой. От этого Скилу были неприемлемы скифские традиции, он предпочитал греческие обычаи. Он тайком пробирался в Ольвию, переодевался и гулял по её улочкам, наслаждаясь красотой архитектуры. Он любовался тем, как греки превозносят Зевса и Аполлона. Однажды, встретив красавицу-гречанку, Скил влюбился в неё и взял в жены. Он построил для неё дворец и украсил его мраморными статуями. Однако, этой истории был уготован печальный конец.
ответ: КонтактиРеклама
Шкільні твори із зарубіжної літератури > П > Пушкін Олександр > Кохання в ліриці Пушкіна
Кохання в ліриці Пушкіна
Шкільний твір
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
I. О. С. Пушкін — геній російської і світової літератури і культури (багатство і різноманітність творчості поета).
II. Любовна лірика О. С. Пушкіна.
1. Опоетизування поетом своєї біографії (історія написання вірша "Я помню чудное мгновенье"; простежування життєвого шляху поета з 1819 по 1825 рік; зачарування Пушкіним прекрасною жінкою, яку зустрів на балу в Петербурзі 1819 року, Анною Петрівною Керн; недовге знайомство; південне заслання поета; переїзд до села Михайлівське, маєток його батька; друга зустріч із Анною Петрівною; 1825 року написання з надзвичайним натхненням вірша, присвяченого цій жінці; велика популярність вірша; написання М. І. Глинкою романсу на ці слова).
2. Особливості любовної лірики Пушкіна ("На холмах Грузии...", "Все в жертву памяти твоей", "Что в имени тебе моем", "Мадонна" та інші — відображення поетом у віршах особистих переживань і почуттів; відсутність опису портрета улюбленої жінки, лише "голос ніжний", "милі риси", "небесні риси"; важливість для поета опису почуттів і думок, коли чимось глибоко зворушений і схвильований; надзвичайна простота і людяність віршів про любов).
3. Прославлення Пушкіним кохання взагалі — як ідеального і піднесеного почуття (віра поета в здатність кохання творити чудеса: штовхати людей на героїчні вчинки, рятувати від самотності, гоїти глибокі сердечні рани, знайти нові сили і творче натхнення:
И сердце бьется в упоенье,
И для него воскресли вновь
И божество, и вдохновенье,
И жизнь, и слезы, и любовь;
оспівування поетом кохання з першого погляду ("Я помню чудное мгновенье") і нерозділеного кохання ("Я вас любил..."); сильні і шляхетні почуття поета; жертовність поета заради щастя улюбленої жінки; висока самовіддача в коханні).
ІІІ. Вірші О. С. Пушкіна про кохання, ніжні і пристрасні, веселі і сумні, вчать нас кохати по-справжньому.
Знаменитый древнегреческий историк Геродот побывал в одной из колоний, которая называлась Ольвия. Она располагалась в устье реки, впадающей в воды Черного моря. В Ольвии правило Народное собрание и Городской совет.
Рядом с городом проживало множество племен скифов, об одном из которых и поведал Геродот в своих трудах. Его звали Скил, и он был царем. Его воспитала мать, которая была гречанкой. От этого Скилу были неприемлемы скифские традиции, он предпочитал греческие обычаи. Он тайком пробирался в Ольвию, переодевался и гулял по её улочкам, наслаждаясь красотой архитектуры. Он любовался тем, как греки превозносят Зевса и Аполлона. Однажды, встретив красавицу-гречанку, Скил влюбился в неё и взял в жены. Он построил для неё дворец и украсил его мраморными статуями. Однако, этой истории был уготован печальный конец.
Объяснение: