Великого покою і роззирався довкола. Посередині довгий ясеновий стіл з ногами, що нагадують арфу. Стіл має величезну шухляду, а в ній усякі папери. Батько їх часом перечитує, потім думає над ними. Кругом стола кілька крісел із вигнутими плечима. Вони жалісно скриплять, коли сідає на котресь огрядна хлопцева тітка.
Під столом килим, бабусею тканий. Мама нарікає на тих, хто ступає по ньому заболоченими ногами. Це ж пам’ятка!
Між піччю і дверима до спальні високий фотель. Хлопець на нього не сідає, боїться. Якось сів, і той так високо ним підкинув, що малий ледве не впав. Цей фотель сердитий. На кого? Хто зна…
Під вікном вазонки з квітами. Мама дбає про цю красу, а кішка Мурка мандрує серед неї і пасеться. Кажуть, що вона так лікується.
Над чорною канапою у бронзових рамках з віночками висять фотографії славних людей. Тато вміє цікаво про них розказувати. І сам зовні схожий на того, що його звуть Шекспіром. Лиш бракує таких самих бороди та вусів. Тато сміється й каже, що Шекспір – не борода й вуса, а ті дві великі книжки, що їх він читає, як молитовник. Найбільше хлопчина любить дивитися на портрет діда. Знає про нього багато доброго.
Крізь вікно відблиски від сонця падають на портрет золотими зайчиками. Дідо ожив. Усміхається і дивиться на внука. Направду дивиться. Чути крик хлопця:
- Мамо! Дідо дивився на мене і смія переказ
Ауылым- алтын бесігім! Шығарма
Ауылым – алтын бесігім
Жүрегім, жырым сенікі,
Кеңесті далам, кең далам.
Тудым, өстім, есейдім,
Кек далам – анам, мен - балаң деп ақын атамыз жырлағандай, менің ең далам, тұғырым - Қазақ елі. Туған өлкемнің тұныптұрған әсем көрінісі бойыма еріксіз мақтаныш сезімін құйады. Тау етегіндегіқуыстарды қуалай өскен буталы орманы, тау суын сарқырата кең далағаалып қашқан өзендері, дән теңізіне шалынған жазық даласы, төрт түлікмалға төсін ашқан құтты жайлау қырлары, көк жасыл желекке бөленген ауыл үйлері, зәулім ғимаратты үлкен, көрікті қалалары бойыңа еріксіз күш, қайрат, еліме деген махббат сезіміне бөлейді. Қасиетті, туған жер! Туған жердің топырағына тізе бүк! –демекші ауыл мәдениетін көтеру ол әр біріміздің парызымыз болып қала бермек. Жасай бер, жайнай бер, қасиетті қазақ ауылы!
Объяснение:
Содержание воспитания признается учеными основным культурным аспектом педагогического воздействия на личностный опыт ребенка. Его освоение может быть осуществлено в процессе работы, организованной учителем, иначе говоря, реализации в жизни педагогического взаимодействия. Всевозможные приемы организации педагогического взаимодействия рассматриваются в качестве координационных форм освоения содержания воспитания. Воспитательные методы и приемы в педагогике выделяют как главные формы организации педагогического взаимодействия. Они считаются определенными , обеспечивающими выполнение целей и задач воспитания посредствам усвоения учащимся содержания воспитания.
если нравится то перепиши