Людиною бути дуже складно, адже справжня людина повинна мати такі риси, як чесність, доброзичливість, добросовісність і відповідальність. Для того, щоб розуміти, наскільки ти хороша особистість, слід вміти бачити свої вчинки очима інших людей, слід замислюватися над тим, що ми робимо. Адже часто ми діємо, не розуміючи, які наслідки можуть бути від наших вчинків, а через деякий час нам доводиться шкодувати про скоєне. Крім того, бути людиною — це обов’язково мати мету в житті, друзів, родину.
Кожен з нас хоча б раз замислювався над тим, якою людиною він є, кожен з нас хоча б раз намагався змінити себе. Але перш ніж змінюватися, треба визначитися, що ти прагнеш мати від життя і яким у цьому житті ти хочеш бути. А вже потім треба виховувати саме ті якості, які до досягнути мети і втілити в життя свої прагнення. Та робити це необхідно вже зараз — не слід відкладати на завтра те, що ти можеш зробити сьогодні.
Письменники та поети у будь-які часи досить часто зверталися до теми людяності, виховання справжньої людини. Актуальною ця проблема залишається й сьогодні: як у літературі, так і в реальному житті. Майже у кожному літературному творі можна знайти ствердження, що гідною людиною бути непросто. Я наведу лише один приклад з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». У цьому чудовому творі письменниця розповідає нам історію кохання звичайного хлопця Лукаша і лісової дівчини Мавки. Хоча Лукаш і був людиною, але згодом виявилося, що саме Мавка, представниця природи, мала більше людського. Бо для Лукаша у житті головними були влаштований побут і матеріальні блага, а не взаємне кохання і щирість. У нього не було тих головних рис, що саме й роблять людину Людиною.
Особенность воспитания детей в дворянских семьях, в первую очередь, связано с положением семьи в обществе. Дворяне являлись привилегированным сословием, они представляли цвет общества государства российского. В дворянских семьях, равно как и в крестьянских, было много детей, в возрасте от 2-х до 20-лет. Каждый ребенок, родившийся в дворянской семье, получал необходимый и соответствующий его положению уход, образование и воспитание. В основном дворянские дети получали образование в Европе, соответственно и воспитание они получали европейское. В их поведении было много европейских манер, соответствующий стиль общения и взаимодействия с окружающими. Основной критерий воспитания того времени была верность своему Отечеству. Это связано с тем, что дворяне в основном быть заняты на государственной службе, что в те времени считалось очень престижным. Именно поэтому у детей воспитывали такие качества как благородство и бравый дух, почтение и уважение государя. Так как в те времена Россия довольно часто вела военные действия, в основу воспитания юношей закладывалась честь. Готовые работы на аналогичную тему Курсовая работа Особенности и принципы воспитания детей в дворянских семьях 480 ₽ Реферат Особенности и принципы воспитания детей в дворянских семьях 220 ₽ Контрольная работа Особенности и принципы воспитания детей в дворянских семьях 240 ₽ Особое внимание в воспитании уделялось физическому воспитанию. Дворянину негоже было быть хилым, тщедушным и нетерпеливым. Он должен был стойко переносить жизненные трудности и невзгоды. Ценилось такое качество как храбрость. Литературные произведения того времени красочно описывали быт и нрав дворян, а также особенности воспитания детей в дворянских семьях. Одной из особенностей являлось то, что в одной семье, мальчиков и девочек (родных братьев и сестер) принято было воспитывать раздельно. Через некоторое время после рождения к ребенку приставляли няню или кормилицу, которые и занимались его воспитанием. Дети и няньки проживали совместно. После того как дети достигали пятилетнего возраста их расселяли в разные комнаты, к мальчикам вместо няньки приставляли дядьку, который его воспитывал, следил за ним и ухаживал. Роль родителей заключалась в посещении детей и осуществлении контроля за их воспитанием. После того как ребенку исполнялось 7 лет к нему приставляли гувернера или гувернантку, которые занимались его обучением. Периодом взросления у девушек считался возраст 16 лет. С этого времени она должна была соблюдать правила приличия в обществе, принятые для девушек и женщин и того времени. Юноши считались взрослыми к 18 годам – это был возраст поступления на службу.
Відповідь:
Людиною бути дуже складно, адже справжня людина повинна мати такі риси, як чесність, доброзичливість, добросовісність і відповідальність. Для того, щоб розуміти, наскільки ти хороша особистість, слід вміти бачити свої вчинки очима інших людей, слід замислюватися над тим, що ми робимо. Адже часто ми діємо, не розуміючи, які наслідки можуть бути від наших вчинків, а через деякий час нам доводиться шкодувати про скоєне. Крім того, бути людиною — це обов’язково мати мету в житті, друзів, родину.
Кожен з нас хоча б раз замислювався над тим, якою людиною він є, кожен з нас хоча б раз намагався змінити себе. Але перш ніж змінюватися, треба визначитися, що ти прагнеш мати від життя і яким у цьому житті ти хочеш бути. А вже потім треба виховувати саме ті якості, які до досягнути мети і втілити в життя свої прагнення. Та робити це необхідно вже зараз — не слід відкладати на завтра те, що ти можеш зробити сьогодні.
Письменники та поети у будь-які часи досить часто зверталися до теми людяності, виховання справжньої людини. Актуальною ця проблема залишається й сьогодні: як у літературі, так і в реальному житті. Майже у кожному літературному творі можна знайти ствердження, що гідною людиною бути непросто. Я наведу лише один приклад з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». У цьому чудовому творі письменниця розповідає нам історію кохання звичайного хлопця Лукаша і лісової дівчини Мавки. Хоча Лукаш і був людиною, але згодом виявилося, що саме Мавка, представниця природи, мала більше людського. Бо для Лукаша у житті головними були влаштований побут і матеріальні блага, а не взаємне кохання і щирість. У нього не було тих головних рис, що саме й роблять людину Людиною.
Пояснення:
Особенность воспитания детей в дворянских семьях, в первую очередь, связано с положением семьи в обществе. Дворяне являлись привилегированным сословием, они представляли цвет общества государства российского. В дворянских семьях, равно как и в крестьянских, было много детей, в возрасте от 2-х до 20-лет. Каждый ребенок, родившийся в дворянской семье, получал необходимый и соответствующий его положению уход, образование и воспитание. В основном дворянские дети получали образование в Европе, соответственно и воспитание они получали европейское. В их поведении было много европейских манер, соответствующий стиль общения и взаимодействия с окружающими. Основной критерий воспитания того времени была верность своему Отечеству. Это связано с тем, что дворяне в основном быть заняты на государственной службе, что в те времени считалось очень престижным. Именно поэтому у детей воспитывали такие качества как благородство и бравый дух, почтение и уважение государя. Так как в те времена Россия довольно часто вела военные действия, в основу воспитания юношей закладывалась честь. Готовые работы на аналогичную тему Курсовая работа Особенности и принципы воспитания детей в дворянских семьях 480 ₽ Реферат Особенности и принципы воспитания детей в дворянских семьях 220 ₽ Контрольная работа Особенности и принципы воспитания детей в дворянских семьях 240 ₽ Особое внимание в воспитании уделялось физическому воспитанию. Дворянину негоже было быть хилым, тщедушным и нетерпеливым. Он должен был стойко переносить жизненные трудности и невзгоды. Ценилось такое качество как храбрость. Литературные произведения того времени красочно описывали быт и нрав дворян, а также особенности воспитания детей в дворянских семьях. Одной из особенностей являлось то, что в одной семье, мальчиков и девочек (родных братьев и сестер) принято было воспитывать раздельно. Через некоторое время после рождения к ребенку приставляли няню или кормилицу, которые и занимались его воспитанием. Дети и няньки проживали совместно. После того как дети достигали пятилетнего возраста их расселяли в разные комнаты, к мальчикам вместо няньки приставляли дядьку, который его воспитывал, следил за ним и ухаживал. Роль родителей заключалась в посещении детей и осуществлении контроля за их воспитанием. После того как ребенку исполнялось 7 лет к нему приставляли гувернера или гувернантку, которые занимались его обучением. Периодом взросления у девушек считался возраст 16 лет. С этого времени она должна была соблюдать правила приличия в обществе, принятые для девушек и женщин и того времени. Юноши считались взрослыми к 18 годам – это был возраст поступления на службу.