Сім’я завжди буде основою життя людини, джерелом її щастя. Батьки щасливі дітьми, діти щасливі батьками – такий природний взаємозв’язок. Душевна близькість дітей і батьків – це і є багатство сім’ї. Для кожної матері, для кожного батька найбільше щастя в житті – побачити своїх дітей людьми, гідними високого звання Людини. Сім’я – могутня творча сила. Вона покликана утверджувати все добре, ніжне в людині, захищати від життєвих незгод.
Щасливе дитинство може бути тільки в тих дітей, які живуть у щасливих сім’ях. Тут діти не помічають свого щастя, як повітря, яким дихають. Вони природно і гармонійно розвиваються, живуть своїм багатобарвним життям, скороминущими бажаннями і мріями, їхні розмови щирі, а сміх веселий і дзвінкий.
Манастын ата-бабалары: «Түп атасы түгөл кан, башкы атасы баары кан» делип, Саякбай Каралаевдин вариантында тектүү, белгилүү адамдар экени баса белгиленет. Айрыкча Каракан менен Ногой кандын атак-даңкына, баатырдыгына басым жасалат.
Баш каарманды кан тукуму, же белгилүү адамдын урпагы катары баяндоо түрк элдеринин баатырдык эпосторунун басымдуу көпчүлүгүнө таандык белги. Бул салт жеке эле «Манаста» гана эмес, кыргыздардын башка баатырдык эпосторунун дээрлик бардыгында сакталган. Манастын теги Сагымбай Орозбаковдун варианты боюнча жорго сөз, Саякбай Каралаевдин варианты менен Радлов жазып алган вариантта ыр түрүндө берилген.
Сім’я завжди буде основою життя людини, джерелом її щастя. Батьки щасливі дітьми, діти щасливі батьками – такий природний взаємозв’язок. Душевна близькість дітей і батьків – це і є багатство сім’ї. Для кожної матері, для кожного батька найбільше щастя в житті – побачити своїх дітей людьми, гідними високого звання Людини. Сім’я – могутня творча сила. Вона покликана утверджувати все добре, ніжне в людині, захищати від життєвих незгод.
Щасливе дитинство може бути тільки в тих дітей, які живуть у щасливих сім’ях. Тут діти не помічають свого щастя, як повітря, яким дихають. Вони природно і гармонійно розвиваються, живуть своїм багатобарвним життям, скороминущими бажаннями і мріями, їхні розмови щирі, а сміх веселий і дзвінкий.
Баш каарманды кан тукуму, же белгилүү адамдын урпагы катары баяндоо түрк элдеринин баатырдык эпосторунун басымдуу көпчүлүгүнө таандык белги. Бул салт жеке эле «Манаста» гана эмес, кыргыздардын башка баатырдык эпосторунун дээрлик бардыгында сакталган. Манастын теги Сагымбай Орозбаковдун варианты боюнча жорго сөз, Саякбай Каралаевдин варианты менен Радлов жазып алган вариантта ыр түрүндө берилген.