Вірш можна розділити на дві частини: перша – це звернення до хлопчиків, друга – звернення до дівчаток.
Автор звертається до війни, використовуючи уособлення – улюблений художній прийом поета. Війна для нього щось живе, тому автор починає зі звернення до неї і дає їй людську характеристику: «підла».
Вірш наповнений гіркотою і болем. Поет прощається з хлопчиками, ледве стримуючи сльози. Але, прощаючись, він дає їм напуття. І за цими карбованими рядками знову звучить щиро і ніжно найбільше прохання поета , яку, на жаль, виконають не всі хлопці, які пішли на фронт:… Постарайтеся повернутися назад. Всі ніжне, гармонійне приноситься в жертву війні, тому з особливим завмиранням серця читаються останні рядки, в яких автор проводжає дівчаток на війну.
Вся жизнь Катерины состоит из постоянных внутренних противоречий; она ежеминутно кидается из одной крайности в другую; она сегодня раскаивается в том, что делала вчера, и между тем сама не знает, что будет делать завтра; она на каждом шагу путает и свою собственную жизнь и жизнь других людей; наконец, перепутавши все, что было у нее под руками, она разрубает затянувшиеся узлы самым глупым средством, самоубийством».
Д. Писарев. «Мотивы русской драмы».
Образ Катерины неуклонно верен чутью естественной правды и самоотвержен в том смысле, что ему лучше гибель, нежели жизнь при тех началах, которые ему противны. В этой цельности и гармонии характера заключается его сила. Вольный воздух и свет,вопреки всем предосторожностям погибающего самодурства,врываются в келью Катерины, она рвется к новой жизни, хотя бы пришлось умереть в этом порыве. Что ей смерть? Все равно — она не считает жизнью и то прозябание, которое выпало ей на долю в семье Кабановых
Аналіз твору:
Объяснение:
Автор-Булат Окуджава
Рік написання-1958
Тема- протест війні.
Вірш можна розділити на дві частини: перша – це звернення до хлопчиків, друга – звернення до дівчаток.
Автор звертається до війни, використовуючи уособлення – улюблений художній прийом поета. Війна для нього щось живе, тому автор починає зі звернення до неї і дає їй людську характеристику: «підла».
“До побачення, хлопчики” художні засоби
антоніми: «весілля» – «розлука», «білі сукні» – «чоботи, зелені крила погон»,
антитеза: дівчинка, краса непорочна, любов … і війна.
метафора «зелені крила погон»
епітети : подлая, тихими, белые, высокими, зеленые
Вірш наповнений гіркотою і болем. Поет прощається з хлопчиками, ледве стримуючи сльози. Але, прощаючись, він дає їм напуття. І за цими карбованими рядками знову звучить щиро і ніжно найбільше прохання поета , яку, на жаль, виконають не всі хлопці, які пішли на фронт:… Постарайтеся повернутися назад. Всі ніжне, гармонійне приноситься в жертву війні, тому з особливим завмиранням серця читаються останні рядки, в яких автор проводжає дівчаток на війну.
Вся жизнь Катерины состоит из постоянных внутренних противоречий; она ежеминутно кидается из одной крайности в другую; она сегодня раскаивается в том, что делала вчера, и между тем сама не знает, что будет делать завтра; она на каждом шагу путает и свою собственную жизнь и жизнь других людей; наконец, перепутавши все, что было у нее под руками, она разрубает затянувшиеся узлы самым глупым средством, самоубийством».
Д. Писарев. «Мотивы русской драмы».
Образ Катерины неуклонно верен чутью естественной правды и самоотвержен в том смысле, что ему лучше гибель, нежели жизнь при тех началах, которые ему противны. В этой цельности и гармонии характера заключается его сила. Вольный воздух и свет,вопреки всем предосторожностям погибающего самодурства,врываются в келью Катерины, она рвется к новой жизни, хотя бы пришлось умереть в этом порыве. Что ей смерть? Все равно — она не считает жизнью и то прозябание, которое выпало ей на долю в семье Кабановых