Балансовая стоимость приборов « слиппер», приобретённых отелем на начало года составляля 6000 у. е. В апреле в связи с неисправностью было списано «слипперов» на сумму 600 д.е., в июне – на 1200 д.е. В июле было приобретено 4 новых прибора по цене 800 у.е. каждый.
Необходимо рассчитать среднегодовую стоимость амортизационных отчислений и годовой размер амортизационных отчислений, если норма равна 11 % .
Відповідь:
ндіюсь до Пояснення:
Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.
Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.
Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).
На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.
Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку.
в России созрел достаточно серьезный вопрос: кто займет место ныне распадающихся крупных монополистических
предприятий, относящихся как к тяжелой,
так и к другим не менее важным отраслям
промышленности ? ответ кажется простым
только на первый взгляд: заполнить освободившееся пространство структурами, вновь
образовавшимися за счет крупных
вложений в изуродованные
распавшимися связями государственные предприятия. Но на самом деле все гораздо
сложнее. Деньги вкладываются, время идет, а результат равен нулю. А дело
все в том, что руководители предприятий, избалованные несамостоятельной
жизнью в стране, где никто ни за что не отвечает, никак не могут найти ту
гибкость в принятии решений, которой им так не хватает. Государственные предприятия в нашей
стране, к сожалению, пока не умеют
работать в среде развития конкуренции,
научно-технического прогресса, нормализации процессов
ценообразования, постепенного
освобождения от тенденций к упадку и
т.д. Поэтому необходимо дать свободу для развития предприятий малого
бизнеса. Они могут дать
России необходимую насыщенность рынка, тенденцию к устойчивости цен,
среду конкуренции, которой так не хватало крупным монополистам-гигантам, из-за
чего страдало качество, а процесс внедрения новых технологий всегда был
заторможен. Но чтобы избежать как
можно больше ошибок, которые неизбежны при образовании нового
течения в экономике России, сначала
следует поучиться на взлетах и падениях других стран в этой области и понять,
какие же условия необходимы для развития мелкого предпринимательства в нашей
стране.
Для начала немного статистики. Активный рост доли малых предприятий в
структуре экономики западных стран начал проис-
ходить с середины 70-х, начала 90-х годов. На сегодняшний
день в наиболее развитых странах Запада малые фирмы составляют 70-90% от общего числа предприятий. Для сравнения
можно взять, например, США - где в мелком предпринимательстве занято 53% всего населения, Японию - с ее 71,7% и
страны ЕС, где на аналогичных предприятиях трудится примерно половина рабо-
тающего населения. Только эти цифры говорят об огромной важ-
ности предприятий малого бизнеса для экономики этих стран.
В пользу эффективности этих фирм говорит тот факт, что на 1$
затрат они внедряют в 17раз больше нововведений и
разработок, чем крупные предприятия, которые дают жизнь лишь 10% новых
технологий, остальные 90% внедряют малые предприятия и
независимые изобретатели.
Наконец, развитие
мелкого предпринимательства необходимо
только потому, что
они дают жизнь старым
крупномасштабным
предприятиям и в союзе с ними получают
значительную выгоду
как для себя, так и
для рыночной экономики в целом. Об этом
говорят следующие цифры:
в США на малый бизнес
приходится
34,9% чистого дохода, а в Японии 56,6% всей продукции в
обра-
батывающей промышленности производят предприятия малого биз-
неса.