Цена апельсинов увеличилась на 12,5%. Используя формулу коэффициента эластичности, определяем процентное изменение спроса:
-0,5*12,5=-6,25%.
Следовательно, 12,5%-ное повышение цены привело к 6,25%-ному снижению спроса. После повышения цены спрос стал составлять 2500 кг. Учитывая это, мы можем найти первоначальную величину рыночного спроса = 2667 кг.
Рассчитываем выручку в первоначальных условиях – 106680 руб., а также выручку после увеличения цены – 112500 руб.
Таким образом, 12,5%-ное увеличение цены привело к росту выручки на 5,46%.
Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Це явище було помічене давно вченими-економістами, особливо коли почастішали періодичні економічні кризи – торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни (насамперед Англію), а згодом набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.
Объяснение:
Цена апельсинов увеличилась на 12,5%. Используя формулу коэффициента эластичности, определяем процентное изменение спроса:
-0,5*12,5=-6,25%.
Следовательно, 12,5%-ное повышение цены привело к 6,25%-ному снижению спроса. После повышения цены спрос стал составлять 2500 кг. Учитывая это, мы можем найти первоначальную величину рыночного спроса = 2667 кг.
Рассчитываем выручку в первоначальных условиях – 106680 руб., а также выручку после увеличения цены – 112500 руб.
Таким образом, 12,5%-ное увеличение цены привело к росту выручки на 5,46%.
Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).
Це явище було помічене давно вченими-економістами, особливо коли почастішали періодичні економічні кризи – торгові, фінансово-кредитні, а потім і промислові. Спочатку вони охопили окремі найрозвинутіші країни (насамперед Англію), а згодом набули характеру світових криз. Циклічний розвиток економіки став предметом дослідження багатьох учених-економістів.
Отже, важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно зростаючий, а хвилеподібно зростаючий характер. У макроекономічній науці домінує думка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в формі економічних циклів.