Для визначення поверхневого натягу води одинадцятикласник використав піпетку, діаметр вихідного отвору якої дорівнює 2 мм. Яке значення поверхневого натягу одержав юнак, якщо в ході досліду він з’ясував, що об’єм 40 краплин води дорівнює 2 мл?

Похідне явище залежить тільки від відносного руху провідника та магніту, тоді як звичайна думка малює різку різницю між цими двома справами, в якій або інше, або інше тіло. Бо якщо магніт рухається, а провідник спирається, в околиці магніту відбувається виключення електричного поля з певною щільністю енергії, створюючи струм, де знаходиться провідник. Але якщо магніт відпочиває, а провідник рухається, то в околицях магніту ніякого електричного поля не відбувається. Однак у провіднику ми знаходимо силу електроенергії, для якої сама по собі не має відповідної енергії, але яка викликає, - припускаючи рівність відносного руху у двох випадках - електричних струмах вздовж того ж напрямку і тієї ж інтенсивності, як у першому випадку.

Магнiт по вiдношенню до котушки

Пусть x = 10 - t + 2*t²

При t =0   x = 10 м
При t = 10 c  x = 200 м

Весь путь: S = 200 - 10 = 190 м.
Всё время t = 10 c.
Средняя скорость = (ВЕСЬ ПУТЬ) / (ВСЁ ВРЕМЯ)
Vcp = S / t = 190 / 10 = 19 м/с.

Чтобы узнать, разворачивалось тело или нет, необходимо взять производные:

V = x' = -1 + 4*t  - это линейная функция, показывающая, что скорость только ВОЗРАСТАЛА, значит поворота НЕ БЫЛО

Найдя производную от скорости находим ускорение:

а = V' = 4 м/с² - ускорение постоянное и положительное. Вывод - тело НЕ РАЗВОРАЧИВАЛОСЬ! 

Если Вы не проходили производные, то посмотрите на уравнение движения. Там видно, что ускорение тела равно 4 м/с². Значит тело не разворачивалось!