ПРАКТИЧЕСКАЯ РАБОТА №1 «Расчет параметров однофазного двухобмоточного трансформатора»
ЦЕЛЬ РАБОТЫ: определить коэффициент трансформации, ЭДС, токи в обмотках, параметры холостого хода и короткого замыкания однофазного двухобмоточного трансформатора
КРАТКИЕ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ:
В процессе работы однофазного двухобмоточного трансформатора в его магнитопроводе наводится переменный магнитный поток (рис. 1.1). Основная часть этого потока Фmах (максимальное значение), сцепляясь с обмотками трансформатора, индуцирует в них переменные ЭДС, действующие значения которых равны: первичная ЭДС E1 = 4,44Фmахf1ω1; (формула 1.1) вторичная ЭДС E2 = 4,44Фmахf1ω2; (формула 1.2) где f1 — частота переменного тока, Гц; w1 и w2— число витков в первичной и вторичной обмотках трансформатора. Максимальное значение основного магнитного потока, Вб, Фmax = Вmax QCT кc; (формула 1.3)
где Bmax — максимальное значение магнитной индукции в стержне магнитопровода, Тл; QCT — площадь поперечного сечения стержня трансформатора, м2; кс — коэффициент заполнения магнитопровода сталью, который учитывает толщину изоляционных прослоек между пластинами электротехнической стали, при толщине пластин 0,5 мм обычно принимают кс = 0,95.
Различие в значениях ЭДС Е1 и Е2 вызвано неодинаковым числом витков в первичной w1 и во вторичной w2 обмотках трансформатора. Отношение ЭДС обмотки высшего напряжения к ЭДС обмотки низшего напряжения, равное отношению чисел витков этих обмоток, называют коэффициентом трансформации: к = Е1/Е2 = w1/ w2; (формула 1.4)
Так как потери в трансформаторе невелики, то за номинальную полную мощность трансформатора принимают: (формула 1.7) 
Трансформатор, у которого параметры вторичной цепи приведены к числу витков первичной обмотки w1 называют приведенным трансформатором. Такому трансформатору соответствует электрическая схема замещения (рис. 1.2) и основные уравнения: (формула 1.8)
Индуктивные сопротивления первичной х1 и вторичной х2 обмоток обусловлены потоками рассеяния Фσ1 и Фσ2 (см. рис. 1.1). 
В режиме холостого хода ток в первичной обмотке I10 обычно составляет небольшую величину относительно номинального значения этого тока и поэтому падениями напряжения в первичной обмотке можно пренебречь ввиду их незначительности и принять (формула 1.9) 
ПОРЯДОК ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТЫ:
Зарисовать схему работы однофазного двухобмоточного трансформатора (рис 1.1.).
Решить задачу №1. Однофазный двухобмоточный трансформатор имеет номинальные напряжения: первичное 6,3 кВ, вторичное 0,4 кВ; максимальное значение магнитной индукции в стержне магнитопровода 1,5 Тл; площадь поперечного сечения этого стержня 200 см2; коэффициент заполнения стержня сталью кс = 0,95. Определить число витков в обмотках трансформатора и коэффициент трансформации, если частота переменного тока в сети f = 50 Гц. Решение задачи выполнить поэтапно:
Найти максимальное значение основного магнитного потока Фmax, используя формулу 1.3;
Вычислить число витков во вторичной обмотке w2, используя формулу 1.2 и равенство U2≈E2;
Определить коэффициент трансформации по формуле 1.4.
Решить задачу №2, согласно варианту. Однофазный трансформатор включен в сеть с частотой тока 50 Гц. Номинальное вторичное напряжение U2ном, а коэффициент трансформации к (табл. 1.1). Определить число витков в обмотках w1 и w2, если в стержне магнитопровода трансформатора сечением QCТ максимальное значение магнитной индукции Вmax. Коэффициент заполнения стержня сталью кс = 0,95.
Таблица 1.1. Варианты исходных значений задачи №2 
Решение задачи выполнить поэтапно:
Найти максимальное значение основного магнитного потока Фmax;
Вычислить число витков во вторичной обмотке w2 трансформатора;
Определить количество витков w1 в первичной обмотке трансформатора.
Решить задачу №3. Однофазный двухобмоточный трансформатор номинальной мощностью Sном и номинальным током во вторичной цепи I2ном при номинальном вторичном напряжении U2ном, имеет коэффициент трансформации к; при числе витков в обмотках w1 и w2. Максимальное значение магнитной индукции в стержне Вmах, а площадь поперечного сечения этого стержня QCT; ЭДС одного витка ЕВТК, частота переменного тока в сети f = 50 Гц. Значения перечисленных параметров приведены в табл. 1.3. Требуется определить не указанные в этой таблице значения параметров для каждого варианта.
Різання – відділення частин заготовок від сортового або листового металу. Різання виконують як зі зняттям стружки, так і без зняття. Різання зі зняттям стружки здійснюють ручною ножівкою, на ножівкових, кругло пиляльних, токарно-відрізних верстатах, а може бути газове, дугове тощо. Без зняття стружки матеріали розрізують ручними важільними і механічними ножицями, гострозубцями, труборізами, прес-ножицями у штампах. До різання належить також надрізування металу.
Суть процесу різання ножицями полягає у відокремленні частини металу під дією пари різальних ножів, які виготовляють зі сталі У7, У8; бокові поверхні лез загартовані до S2 .58 НRCе, відшліфовані та загострені.
Звичайні ручні ножиці застосовують для різання стальних листів завтовшки 0,5 .1 мм і листів з кольорових металів завтовшки до 1,5 мм. Їх виготовляють з прямими і кривими різальними лезами.
За розміщенням різальної кромки лез ручні ножиці поділяють на праві та ліві.
Ліві – ножиці, у яких на різальній частині кожної половини скіс розташовано з лівого боку. Ними ріжуть по правій кромці виробу проти годинникової стрілки.
Праві – ножиці у яких скіс на різальній частині кожної половини знаходиться з правого боку. Ними ріжуть по лівій кромці виробу у напрямі за годинниковою стрілкою.(мал. 110).
Річні малогабаритні силові ножиці (мал. 113) служать для різання листового металу завтовшки до 2,5 мм і прутків двометром до 0,8 мм.
Робоча рукоятка складається з двох послідовно з’єднаних важелів. Перший важіль на одному плечі якого закріплено ніж з’єднаний за до гвинта з рукояткою, ножі ножиць змішані й прикріплені до важелів потайними заклепками.
Суть процесу різання ножицями полягає у відокремленні частини металу під дією пари різальних ножів, які виготовляють зі сталі У7, У8; бокові поверхні лез загартовані до S2 .58 НRCе, відшліфовані та загострені.
Звичайні ручні ножиці застосовують для різання стальних листів завтовшки 0,5 .1 мм і листів з кольорових металів завтовшки до 1,5 мм. Їх виготовляють з прямими і кривими різальними лезами.
За розміщенням різальної кромки лез ручні ножиці поділяють на праві та ліві.
Ліві – ножиці, у яких на різальній частині кожної половини скіс розташовано з лівого боку. Ними ріжуть по правій кромці виробу проти годинникової стрілки.
Праві – ножиці у яких скіс на різальній частині кожної половини знаходиться з правого боку. Ними ріжуть по лівій кромці виробу у напрямі за годинниковою стрілкою.(мал. 110).
Річні малогабаритні силові ножиці (мал. 113) служать для різання листового металу завтовшки до 2,5 мм і прутків двометром до 0,8 мм.
Робоча рукоятка складається з двох послідовно з’єднаних важелів.
Перший важіль на одному плечі якого закріплено ніж з’єднаний за до гвинта з рукояткою, ножі ножиць змішані й прикріплені до важелів потайними заклепками.
R = 6370 км. Т = 3 ч. = 3*3600 с = 10800 с. Vэкв = 2п*R/T = 2*3.14*6370*10^3/10800 = 3704.0 м/с.
Рпол = 3*Pэкв. ==> m*a(пол) = 3*m*a(экв) ==> (сократим m) ==>
a(пол) = 3*a(экв) (*)
Причём: а (пол) = а (гравит).
а (экв) = а (гравит) – а (ц. б.) = а (гравит) – (Vэкв) ^2/R = а (гравит) – (3704)^2/(6370*10^3) = а (гравит) – 2,15 = а (пол) – 2,15 (м/с^2), т. е:
а (эка) = а (пол) – 2,15 (**).
Вставляем (**) в (*):
а (пол) = 3*(а (пол) – 2,15). ==> а (пол) = 3*а (пол) – 6,45. ==>
2*а (пол) = 6,45 ==> а (пол) = 3,225 (м/с^2).
ответ: а (пол) = 3,225 (м/с^2)