Здание фотографируют с расстояния
d=69 м. На негативе высота здания равна
h=43 мм. Если фокусное расстояние объектива
F=40 мм, то чему равна действительная высота здания?

 ВИДАТНІ ВЧЕНІ ФІЗИКИ ТА ЇХ ВІДКРИТТЯ Великі вчені фізики і їх відкриття змінили наш світ і суттєво вплинули на життя багатьох поколінь. Видатні вчені фізики та їх відкриття Нікола Тесла (1856-1943) — винахідник в області електротехніки і радіотехніки сербського походження. Ніколу називають батьком сучасної електрики. Він зробив безліч відкриттів, і винаходів отримавши більше 300 патентів на свої творіння в усіх країнах, де працював. Нікола Тесла був не тільки фізиком теоретиком, але і блискучим інженером. Тесла відкрив змінний струм, бездротову передачу енергії, електрику, його роботи привели до відкриття рентгена, створив машину, яка викликала коливання поверхні землі. Нікола передбачав настання ери роботів, здатних виконувати будь-яку роботу. Ісаак Ньютон (1643-1727) — один з батьків класичної фізики. Обґрунтував рух планет Сонячної системи навколо Сонця, а також настання припливів і відливів. Ньютон створив фундамент для сучасної фізичної оптики. Вершиною його робіт є відомий закон всесвітнього тяжіння. Джон Дальтон — англійський фізико-хімік. Відкрив закон рівномірного розширення газів при нагріванні, закон кратних відносин, явище полімерії (на прикладі етилену і бутилену). Творець атомної теорії будови речовини. Майкл Фарадей (1791 — 1867) — англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле. Зробив за своє життя стільки наукових відкриттів, що їх вистачило б десятку вчених, щоб обезсмертити своє ім’я. Марія Кюрі-Склодовська (1867 — 1934) — фізик і хімік польського походження. Спільно з чоловіком відкрила елементи радій і полоній. Займалася проблемами радіоактивності. Роберт Бойль (1627 — 1691) — англійський фізик, хімік і богослов. Спільно з Р. Тоунлеем встановив залежність об’єму однієї і тієї ж маси повітря від тиску при незмінній температурі (Бойля — Маріотта закон). Ернест Резерфорд — англійський фізик, розгадав природу індукованої радіоактивності, відкрив еманацію торію, радіоактивний розпад і його закон. Резерфорда нерідко справедливо називають одним з титанів фізики ХХ століття. Альберт Ейнштейн — німецький фізик, творець загальної теорії відносності. Припустив, що всі тіла не притягують один одного, як вважалося з часів Ньютона, а викривляють навколишній простір і час. Ейнштейн написав більше 350 робіт з фізики. Є засновником спеціальної (1905) і загальної теорії відносності (1916), принципу еквівалентності маси і енергії (1905). Розробив безліч наукових теорій: квантового фотоефекту і квантової теплоємності. Разом з Планком, розробив основи квантової теорії, що є основою сучасної фізики. Макс Планк (1858-1947) — німецький фізик, творець квантової теорії, яка здійснила справжню революцію у фізиці. Поль Дірак — англійський фізик, відкрив статистичний розподіл енергії в системі електронів. Отримав Нобелівську премію з фізики «за відкриття нових продуктивних форм атомної теорії».

Ампер Андре Марі (1775 – 1836) – видатний французький фізик і математик, один з основоположників електродинаміки. Ампер ввів у фізику поняття «електричний струм» і побудував першу теорію магнетизму, що ґрунтується на гіпотезі молекулярних струмів і установив кількісні співвідношення для сили цієї взаємодії. Максвелл назвав Ампера «Ньютоном електрики». Ампер працював також у галузі механіки, теорії імовірностей і математичного аналізу.

Архімед (284 – 212 рр. до н. е.) – давньогрецький учений, фізик, механік і математик. Установив правило важеля, відкрив закон гідростатики, запровадив ряд астрономічних приладів, зокрема модель небесної сфери.

Бор Нільс (1885 – 1962) – великий датський фізик. Створив першу квантову теорію атома і потім узяв найактивнішу участь у розробці основ квантової механіки. Поряд з цим Бор вніс великий вклад у теорію атомного ядра і ядерних реакцій. Зокрема, він розробив теорію поділу атомних ядер, у процесі якого виділяється величезна енергія. У Копенгагені Бор створив велику інтернаціональну школу фізиків і багато зробив для розвитку співробітництва між фізиками усього світу. Бор брав активну участь у боротьбі проти атомної загрози людству.

Больцман Людвіг (1844 – 1906) – видатний австрійський фізик, один з основоположників молекулярно-кінетичної теорії. У працях Больцмана  молекулярно-кінетична теорія вперше являла собою логічно струнку, послідовну фізичну теорію. Больцман багато зробив для розвитку й популяризації теорії електромагнітного поля Максвелла. Борець по натурі, він пристрасно відстоював необхідність, молекулярного тлумачення теплових явищ і взяв на себе основний тягар боротьби з ученими, які заперечували існування молекул.

Вавилов Сергій Іванович (1891 – 1951) – видатний фізик, державний і громадський діяч президент Академії наук у 1945 – 1951 рр. Основні наукові праці Вавилова присвячені фізичній оптиці, і передусім – фотолюмінесценції. Під час його керівництвом було розроблено технологію виготовлення лам денного світла й розвинуто метод люмінесцентного аналізу хімічного складу речовини. Під керівництвом Вавилова  Черенков П.О. у 1934р. відкрив випромінювання світла електронами, які рухаються у середовищі з швидкістю. Більшою від швидкості світла в даному середовищі.