3. обозначьте и подпишите на контурной карте полушарий :

а) горы: гималаи(вершина джомолунгма( карпаты, анды, кордильеры, атлас, альпы, уральские, скандинавские, кавказ, тянь-шань, памир;

б) равнины: восточноевропейская, западносибирская;

в) низменности: амазонская;

г) плоскогорье: бразильское, аравийское, декан;

г) вулканы: ключевская сопка, везувий, этна, гекла, фудзияма, кракатау, котопахи, орисаба.​

Площадь территории области. Сравнение её с размерами других субъектов РФ и зарубежных стан. Математико-, физико-, экономико-географическое положение. Влияние ЭГП на развитие экономики. Административно - территориальное устройство области. Социокультурный практикум – 1 1. Определение по картам ЭГП, выявление его особенностей, крайних точек. 2. Обозначение на контурной карте границ области и её административных районов. 3. Сравнение административных районов по площади и их территории географическому положению (выявление главных особенностей ЭГП: южные, северные, прижелезнодорожные, в т.ч. прибамовские, приленские и др.). Тема 2: История освоения территории области (2 часа). Исторические периоды освоения территории: I – до начала XVII в. – кочевание местных племён бурят, эвенков (тунгусов), тофов (карагасов); II – XVII- середина XVIII вв. – хозяйственное освоение русскими территории Прибайкалья;III – середина XVIII - начало XIX вв. – развитие хозяйства по воздействием Сибирского (Московского) тракта; IV – 1840-1900 гг. – отмена крепостного права, золотодобыча и её воздействие на экономику Иркутской губернии; V – 1900-1917 гг. – строительство транссибирской железнодорожной магистрали, перестройка хозяйства области под её влиянием; VI –советский – формирование области в современных границах, коллективизация, индустриализация экономики и связанные с этим особенности её развития; VII – развитие хозяйства по пути рыночных отношений, разгосударствление собственности. создание новых форм организации производства. арт и специализации сельского хозяйства)   :)

Объяснение:

Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.

В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.

Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин