Кожного року в залежності від пори року в природі проходять знайомі всім явища – зеленіють, зацвітають, в’януть рослини, прилітають та відлітають птахи, з’являються та зникають комахи. В певні періоди проводяться сільськогосподарські та лісові роботи.
Розвиток живої природи визначається змінами метеорологічних умов. Кожне явище зв’язано з наявністю певної для нього кількості тепла, вологи, сонячного світла. Природі умови непостійні – вони кожного року змінюються. Весна може бути ранньою, пізньою, затяжною, літо – теплим, холодним, сухим, вологим, осінь – ранньою чи пізньою, теплою чи холодною.
Явища природи, які настають періодично, в залежності від умов природи, називаються сезонними явищами, а за ними – фенологічними. Наука, яка вивчає сезонні явища природи, називається фенологією. Термін “фенологія“ був введений бельгійським ботаніком Моргеном в 1840 році. Це слово утворене з двох грецьких слів: феномен – явище і логос – наука (вчення), тобто наука про явища. Фенологічн мають свою давню історію. Вони послужили основою багатьох прикмет:
Зимою дерева покрились інеєм – до теплої погоди. Частий іній на деревах зимою – врожайне літо. Грім зимою – до сильних вітрів. Гуси летять високо – води буде багато, низько – мало. Багато хрущів весною – до засухи. Поява осінню комарів – до легкої зими. Якщо у берези листя розпуститься раніше, ніж у вільхи – літо буде тепле й сухе. А якщо першою розпуститься вільха — літо буде дощове й холодне. Якщо дуб розпустив бруньки раніше ясена – літо буде вологим. Фенологічн застосовують у своїй роботі селекціонери, агрономи, лісівники. Так допомагають визначити найсприятливіший час для проведення сезонних сільськогосподарських робіт. Фенологія вивчає, які саме зміни відбуваються в розвитку рослин під впливом середовища, а наслідки вивчення враховуються при виведенні нових сортів культурних рослин. Вона допомагає з’ясувати також, як і чому відбуваються розмноження тих чи інших шкідників і збудників хвороб.
Розвиток живої природи визначається змінами метеорологічних умов. Кожне явище зв’язано з наявністю певної для нього кількості тепла, вологи, сонячного світла. Природі умови непостійні – вони кожного року змінюються. Весна може бути ранньою, пізньою, затяжною, літо – теплим, холодним, сухим, вологим, осінь – ранньою чи пізньою, теплою чи холодною.
Явища природи, які настають періодично, в залежності від умов природи, називаються сезонними явищами, а за ними – фенологічними. Наука, яка вивчає сезонні явища природи, називається фенологією. Термін “фенологія“ був введений бельгійським ботаніком Моргеном в 1840 році. Це слово утворене з двох грецьких слів: феномен – явище і логос – наука (вчення), тобто наука про явища. Фенологічн мають свою давню історію. Вони послужили основою багатьох прикмет:
Зимою дерева покрились інеєм – до теплої погоди.
Частий іній на деревах зимою – врожайне літо.
Грім зимою – до сильних вітрів.
Гуси летять високо – води буде багато, низько – мало.
Багато хрущів весною – до засухи.
Поява осінню комарів – до легкої зими.
Якщо у берези листя розпуститься раніше, ніж у вільхи – літо буде тепле й сухе. А якщо першою розпуститься вільха — літо буде дощове й холодне.
Якщо дуб розпустив бруньки раніше ясена – літо буде вологим.
Фенологічн застосовують у своїй роботі селекціонери, агрономи, лісівники. Так допомагають визначити найсприятливіший час для проведення сезонних сільськогосподарських робіт. Фенологія вивчає, які саме зміни відбуваються в розвитку рослин під впливом середовища, а наслідки вивчення враховуються при виведенні нових сортів культурних рослин. Вона допомагає з’ясувати також, як і чому відбуваються розмноження тих чи інших шкідників і збудників хвороб.