Какое из утверждений об энергетике является верным?
основные тэс европейской части россии работаю на угле
в пределах европейской части россии и урала находятся все крупные аэс россии
в европейской части россии почти нет значимых гэс
в европейской части россии развивается геотермальная энергетика
харчова́ промисло́вість украї́ни включає в себе понад 40 різноманітних галузей виробництва: борошномельнокруп'яну, цукрову, спиртову, пивоварну, хлібопекарську, кондитерську, молочну, рибну, крохмально-мелясну, лікеро-горілчану, макаронну, м'ясну, олійно-жирову, виноробну, консервну, соляну,
овочеву тощо. крім харчосмакової продукції, х.п. випускає добрива, комбікорми, тютюнові, косметичні вироби, мило тощо.
харчова промисловість україни — це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють майже 20 % від загального обсягу промислової
продукції. найбільша частина реалізованої продукції — це напої, м'ясні і молочні продукти, тютюнові вироби, хліб і хлібобулочні вироби, жири. на сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства україни, і особливо для харчової промисловості, оскільки ця
галузь дуже залежить від інших галузей — машинобудівної, хімічної, нафтопереробної — і особливо від платоспроможності населення. питома вага цієї галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 52,8 %, у загальному обсязі промислової продукції — 16,3 %, а продукції агропромислового
комплексу — 33,5 %. продовольчі товари становлять 68,1 % загального виробництва товарів народного споживання у відпускних цінах, 63 % загального обсягу роздрібного товарообороту та 61,5 % у структурі особистого споживання матеріальних благ населенням країни.
серед інших країн світу
україна має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової промисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках. останнім часом розвиток харчової промисловості в україні
характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, спрацюванням знарядь праці, обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих
товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій галузі. харчова промисловість — одна з провідних структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексів, а й усього народного господарства україни. за кількістю зайнятих
та за обсягом валової продукції харчова промисловість належить до найважливіших галузей господарства у більшості країн світу, і в україні зокрема. харчова промисловість має складну структуру. до її складу входить більше 20 галузей, що виробляють як готову продукцію, так і напівфабрикати. провідними
галузями харчової промисловості україни є цукрова, м'ясна, молочна, олійно-жирова, плодоовочеконсервна, кондитерська, спиртова, виноробна, соляна. основними чинниками розміщення галузей є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт, об'єктивними —
природні умови та науково-технічний прогрес. основними факторами її розміщення вважаються сировинний та споживчий. залежно від дії основних факторів галузі первинної переробки сільськогосподарської сировини поділяють на такі групи:
орієнтуються на джерела сировини: цукрова,
консервна, крохмале-патокова, олійна;
тяжіють до місць споживання готової продукції: молочна, кондитерська;
одночасно орієнтуються і на сировину, і на споживача: м'ясна, борошномельно-круп'яна.
для розміщення харчової промисловості характерною є спеціалізація за стадіями
технологічного циклу, коли перші з них наближені до сировини, а подальші — до споживання. прикладом може служити овочеконсервна галузь: виробництво пульпи з томатів безпосередньо у сільськогосподарському районі та виготовлення з неї пасти, соків у центрі споживання. у виноробстві: первинне та
повторне.
Гималай жотасы осыдан 70 миллион жыл бұрын Үнді-Австрия және Еуразия құрлықтарының соқтығысуы кезінде пайда болған. Үнді-Австралиялық платформа жылына 67 мм жылжиды. Ол 10 миллион жылдан соң 1500 шақырымға жетеді. Гималай шыңдарының климаты әркелкі. Альпинистер жоғарыға көтерілген кезде жер сілкінісі, су тасқыны, қар көшкіні секілді табиғи кедергілерге тап болады. Жыл сайын Эверест шыңына көтерілу кезінде бірнеше адам құрбан болады екен. Гималай тауында қарлы шыңдардан басқа жасыл далалы алқаптар бар. Гималай бөктерінде өсетін емдік өсімдіктер – нағыз табиғи және таза өсімдіктер.