Назвіть подальший перспективний шлях розвитку елекроенергетики україни. а)збільшення видобутку палива б)збільшення імпорту палива в) збільшення імпорту електроенергії г) використання нетрадиційних видів енергоносіїв
Взаємодія океану та атмосфери Поверхня океану являє собою арену взаємодії гідросфери та атмосфери. Межа розділу між океаном та атмосферою не є різкою границею між рідкою і газоподібною оболонками Землі. Океанічна поверхня являє собою транзитну зону, де здійснюється взаємодія та обмін речовиною й енергією між оболонками планети. Це своєрідна сполучна ланка в ланцюгу взаємодії океану й атмосфери. Повітря й верхній шар води в океані перебувають у постійному контакті. Якщо повітря тепліше від води, то тепло переноситися з атмосфери у воду; якщо теплішою виявиться вода, перенесення тепла відбуватиметься в протилежному напрямку. Тенденція перенесення завжди спрямована до вирівнювання температури. Перенесення тепла з океану в атмосферу здійснюється через поверхню океану шляхом турбулентного обміну. Якщо вода тепліша за повітря, то повітря, яке перебуває в контакті з водною поверхнею, нагрівається доти, поки температура не вирівняється. Чим більша різниця температур, тим більша швидкість перенесення тепла. Однак для встановлення рівноваги між повітрям і водою недостатньо однієї рівності їх температур. Крім перенесення явного тепла, яке нагріває повітря, існує ще й перенесення тепла випаровування. Тільки за умови одночасного дотримання рівності температур повітря й води та насиченні повітря водяною парою вода й повітря перебувають у стані рівноваги. Контактуючи з більш теплою водою, повітря потребує більшого вмісту водяної пари, щоб залишатися насиченим. Щоб перетворити рідку воду на водяну пару, необхідно затратити певну кількість енергії — йдеться про так звану теплоту випаровування. Це приховане тепло, яке надходить у повітря, реалізується в атмосфері, коли волога знову конденсується й випадає назад в океан у вигляді дощу або снігу. Таким чином, тепло, яке надходить з водної поверхні в атмосферу, складається з двох частин — явного й прихованого тепла. Оскільки теплоємність повітря майже не залежить від температури, явне тепло, необхідне для відновлення рівноваги за існування даної різниці в температурах, також не залежить від температури. Навпаки, вміст вологи в насиченому повітрі збільшується із зростанням температури. У результаті кількість прихованого тепла збільшується в міру нагрівання повітря. Таким чином, для того, щоб підвищити температуру повітря на один градус, потрібно затратити набагато більше тепла в тропіках, ніж у полярних районах. Якщо над океаном повітря завжди близьке до стану насичення, то над суходолом це не так. Оскільки волога, яка насичує повітря над сушею, надходить із ґрунту або з поверхні рослинності, приповерхневий шар повітря, особливо в посушливих районах, буде мати низьку відносну вологість. Тому повітря переноситиме незначну кількість прихованого тепла. Таке повітря нагріватиметься швидше, і тому літні температури над суходолом вищі, ніж над океаном. Витрати тепла на випаровування й швидке збільшення вмісту водяної пари із зростанням температури визначають межі нагрівання повітря над океаном. Наявність водної поверхні обмежує максимум температури повітря. Перенос прихованого тепла спричинює зміну температури води, а саме випаровування водяної пари — збільшення солоності моря. Необхідність збереження глобального балансу між випаровуванням та опадами зумовлює на локальному рівні виникнення потоку вологи в атмосфері між різними широтами. Між екватором і 23" пн.ш. загальний потік спрямований на південь, північніше цієї широти існує тенденція переміщення водяної пари до полюса. Оскільки щільніші шари води опускаються на глибину, витісняючи більш теплі й легкі шари нагору, придонна частина океанів заповнена холодними антарктичними водами, а більш теплі екваторіальні води підстилають холодні води з підвищеною солоністю, сформовані близько максимуму солоності. Таким чином, обмін теплом і солями на поверхні океану, контролюючи зміну щільності поверхневих вод, визначає і глибинну циркуляцію океанічних вод. Після опускання водної маси на глибину її характеристики можуть змінюватися тільки шляхом змішування з іншими водами. Тому характеристики морських вод залежать винятково від взаємодії моря з атмосферою.
1) Подавляющее большинство точек территории Российской Федерации имеют:северную широту и восточную долготу.
2)Крайней северной точкой России является: мыс Челюскин 77° с.ш.104° в.д.(континентальная точка),мыс Флигели,Земля Франса Иосифа 81° с.ш. 59° в.д. (островная точка).
3)Крайняя восточная точка России имеет долготу:западную.
4) Морские границы России, по сравнению с сухопутными, имеют протяжённость:большую.
5) Наличие трёх климатических поясов на территории России объясняется большой протяжённостью страны:с севера на юг.
6) Моря Северного Ледовитого океана по сравнению с морями Тихого океана:менее глубокие.
7)Конечными портами Северного морского пути являются:Владивосток и Мурманск.
8)Время в границах одного часового пояса называется:поясным.
9)Границы часовых поясов проводятся в соответствии: меридианами.
10)В России последними встречают Новый год жители:Калининграда.
11)На территории России отсутствуют точки, имеющие:южную широту.
12)Крайней восточной точкой России является:мыс Дежнёва 66° с.ш. 169° з.д. (континентальная точка), остров Ратманова 65° с.ш. 169° з.д. (островная точка).
13) Сухопутные границы России по сравнению с морскими имеют протяжённость:меньшую.
14) Наличие климатических областей внутри климатических поясов объясняется большой протяжённостью России в направлении:с запада на восток.
15)Солёность морей Тихого океана, по сравнению с морями Северного Ледовитого океана:выше.
16) Время данного меридиана называется:местным.
17)Новые сутки в России начинаются с часового пояса:одиннадцатого.
18)Местное время точки зависит от её: географической долготы.
19)Северный морской путь проходит по морям: Тихого и Северного Ледовитого океанов.
20) Территорию России омывает столько же океанов, сколько территорию: Канады.
21. Площадь России равна: 17,1 млн. км².
22. Крайняя северная материковая точка: мыс Челюскин.
23. Долгота крайней восточной точки: 170° з. д.
24. Россия пересекается: с Северным Полярным кругом.
25. Самая длинная граница России с государством Казахстан.
26. По каким рекам проходит граница России: по Амуру.
27. С какой страной у России граница начинается с берега Баренцева моря: с Норвегией.
28. Какая часть территории России находится за С. П. К.? 1/5 (20%).
29. С какими странами у России только морская граница?
США и Япония.
30. Россия расположена: в северном, восточном и западном полушариях.
31. Не замерзают моря, омывающие Россию: Баренцево и Черное.
32. Самая восточная точка России расположена: в западном полушарии.
33. Самая северная точка России находится: в архипелаге Земля Франца Иосифа.
34. Найдите соответствие:
Крайние точки России:
а)северная - м.Челюскин
б)южная -г. Базардюзю
в)западная -песчаная коса (Куршская) к западу от Калининграда
г)восточная -м.Дежнева.
35. Россия имеет только морскую границу с государствами: Япония и США.
36. На севере Россия омывается морями: Белое, Баренцево, Карское.
37. Самое большое и глубокое море у берегов России: Берингово.
38. Самое мелководное море на Земле и самое маленькое по площади море России: Азовское.