На поширення впливає:клімат, рельєф,склад гірських порід,залягання ґрунтових вод.Склад рослин.
Объяснение:
1) у Прикарпатті; 2) Закарпатті; 3) на схилах Карпатських гір. Поясніть
причини відмінностей.
Під впливом діяльності людини часто відбувається змивання верхнього родючого шару ґрунтів, зменшення вмісту гумусу, що призводить, наприклад, до перетворення чорноземів середньогу-мусних на малогумусні.
2 Ґрунтові ресурси та їх охорона
Ґрунтові ресурси — це ґрунтовий покрив, який може бути використаний людиною для вирощування культурних рослин (передусім для ведення сільського господарства). Особливо важливою для сільськогосподарського виробництва є родючість ґрунтів.
Серед усіх ґрунтів України, що використовуються в землеробстві, 2/3 площі становлять різні види чорноземів, 1/6 — сірі лісові ґрунти, 1/14 — дерново-підзолисті, 1/25 — темно-капгганові ґрунти.
До явищ, які погіршують якість ґрунтів, крім водної та вітрової ерозії належить засолення ґрунтів, характерне для південної рівнинної частини України. У північній частині України є великі масиви заболочених, перезволожених і кислих ґрунтів, причому площа останніх невпинно зростає.
Різні ґрунти мають різну родючість і потребують меліорації. Розрізняють такі види меліорацій: водні (зрошення, осушення), хімічні (внесення речовин, що роблять ґрунти менш кислими чи засоленими), лісотехнічні. Водна меліорація дерново-підзолистих і болотних ґрунтів полягає в осушенні, чорноземів південних і каштанових ґрунтів — у зрошенні земель, їхня хімічна меліорація, відповідно, — у вапнуванні й гіпсуванні. Понад 1/3 площі орних земель України порушено ерозією.
1)Наука обязана гению Дмитрию Ивановичу Менделееву
периодической системой химических элементов, технологии –
изобретением бездымного пороха и промышленного фракционного
разделения нефти. А еще знаменитый ученый разработал план
развития Донецкого угольного бассейна.
Дмитрий Иванович был
командирован на Донбасс для
решения важной государственной
задачи – изучения возможностей
для существенного повышения
угледобычи. Подъём металлургии
на Юге России и развитие
железнодорожной сети требовали
всё больше и больше угля, а
богатый урожай 1887 года выявил
прямо-таки катастрофический его
дефицит: перевозка зерна
застопорилась. Дошло до того, что многие предприятия были
вынуждены закупать дорогой английский уголь притом, что, по
выражению Менделеева, «один Донецкий бассейн в состоянии отопить
углем, оковать железом, засыпать содою всю Западную Европу».
Правительство и промышленники колебались в отношении перспектив
Донбасса, посматривая на бурно развивавшиеся Бакинские
нефтепромыслы.
Дмитрий Иванович доказал великую будущность Донецкого
угольного бассейна. Ещё в 1882 году на Промышленном съезде в
Москве Менделеев выступил с убедительной речью о необходимости
стратегического планирования развития отечественной металлургии,
опору которой он видел в подъёме Донецкого бассейна. Зимой–летом
1888 года он трижды побывал в Донбассе.
2)Ученые обнаружили шахту в
Донецке, возраст которой более
шести тысяч лет!
Известно, что важнейшей
рудой, из которой добывают медь,
является медный колчедан. Совсем
недавно археологи обнаружили у
села Килиново, что расположено
вблизи города Артемовска,
древнейшую шахту Донбасса. Ее
вертикальный ствол уходит на
глубину почти пять метров. В шахте оказался древесный уголь. Ученые
полагают, что древние горняки для извлечения медной руды разводили
в стволе огонь, и, когда порода раскалялась, ее поливали водой.
Растрескиваясь, она распадалась на куски, и ее легче было дробить
костяными кирками. Кирки из ребер крупных животных были найдены
учеными неподалеку от шахты. Руду поднимали в корзинах наверх, и
потом из нее выплавляли медь. Люди изготавливали из меди
многочисленные изделия: ножи, топоры, зеркала, а также наконечники
для стрел и копий, мечи, кинжалы и посуду. Археологи предполагают,
что обнаруженной древней шахте не менее шести тысяч лет.
На поширення впливає:клімат, рельєф,склад гірських порід,залягання ґрунтових вод.Склад рослин.
Объяснение:
1) у Прикарпатті; 2) Закарпатті; 3) на схилах Карпатських гір. Поясніть
причини відмінностей.
Під впливом діяльності людини часто відбувається змивання верхнього родючого шару ґрунтів, зменшення вмісту гумусу, що призводить, наприклад, до перетворення чорноземів середньогу-мусних на малогумусні.
2 Ґрунтові ресурси та їх охорона
Ґрунтові ресурси — це ґрунтовий покрив, який може бути використаний людиною для вирощування культурних рослин (передусім для ведення сільського господарства). Особливо важливою для сільськогосподарського виробництва є родючість ґрунтів.
Серед усіх ґрунтів України, що використовуються в землеробстві, 2/3 площі становлять різні види чорноземів, 1/6 — сірі лісові ґрунти, 1/14 — дерново-підзолисті, 1/25 — темно-капгганові ґрунти.
До явищ, які погіршують якість ґрунтів, крім водної та вітрової ерозії належить засолення ґрунтів, характерне для південної рівнинної частини України. У північній частині України є великі масиви заболочених, перезволожених і кислих ґрунтів, причому площа останніх невпинно зростає.
Різні ґрунти мають різну родючість і потребують меліорації. Розрізняють такі види меліорацій: водні (зрошення, осушення), хімічні (внесення речовин, що роблять ґрунти менш кислими чи засоленими), лісотехнічні. Водна меліорація дерново-підзолистих і болотних ґрунтів полягає в осушенні, чорноземів південних і каштанових ґрунтів — у зрошенні земель, їхня хімічна меліорація, відповідно, — у вапнуванні й гіпсуванні. Понад 1/3 площі орних земель України порушено ерозією.