Большую часть россии занимают платформы - устойчивые участки земной коры - восточно-европейская, западно-сибирская и сибирская. каждая платформа состоит из более древнего и чехла из осадочных пород (песок, глина, известняк, галька, гравий итп.) также на территории нашей страны можно видеть множество поясов складчатости горных пород различного геологического возраста : каледонская складчатость (саяны).
герцинская складчатость (урал, горы бырранга).
мезозойская складчатость (верхоянский хребет, сихотэ – алинь, горы северо-восточной сибири).
кайнозойская складчатость или альпийская (кавказ, курило – камчатская область).
в конце протерозоя — начале палеозоя (1000—550 млн лет назад) - байкальская складчатость. в палеозое складчатостей было две — каледонская (550—400 млн лет назад) и герцинская (400—210 млн лет назад). в мезозое — мезозойская. около 100 млн лет назад началась последняя кайнозойская (альпийская) складчатость, которая продолжается до настоящего времени. в результате каждой складчатости происходило возникновение новой континентальной коры и формировались складчатые горные пояса, окаймляющие и соединяющие восточно-европейскую и сибирскую платформы. крупнейшие пояса, протягивающиеся через территорию россии: урало-монгольский, альпийско-гималайский (средиземноморский), а также часть тихоокеанского пояса.
складчатые пояса появляются на границах литосферных плит при их деформации в результате их движения, сминания в складки, ухода одной плиты под другую, все это сопровождается магматизмом, землетрясениями, извержениями и метафорфизмом (извержение магмы на большой глубине, при колоссальном давлении и температуре. многие старые горы были разрушены, стали возвышенностями или равнинами. а другие, более молодые горы поднялись.
Збереження та раціональне використання цінних природних ресурсів;
• дотримання нормативів гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище та санітарних нормативів в місцях забудови;
• виділення природно-заповідних, ландшафтних, ку- рортно-рекреаційних, історико-культурних зон з відповідним режимом їх охорони;
• встановлення санітарно-захисних зон для охорони водойм, джерел водопостачання і мінеральних вод, покладів лікувальних грязей, морських пляжів тощо.
Для місцевості (Киев, т.к. не знаю откуда ты ) Визначення обсягів та джерел фінансування Київської міської програми охорони навколишнього природного середовища на період до 2007 року здійснювати на підставі окремих рішень Київради згідно з законодавством.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань екологічної політики та постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
герцинская складчатость (урал, горы бырранга).
мезозойская складчатость (верхоянский хребет, сихотэ – алинь, горы северо-восточной сибири).
кайнозойская складчатость или альпийская (кавказ, курило – камчатская область).
в конце протерозоя — начале палеозоя (1000—550 млн лет назад) - байкальская складчатость. в палеозое складчатостей было две — каледонская (550—400 млн лет назад) и герцинская (400—210 млн лет назад). в мезозое — мезозойская. около 100 млн лет назад началась последняя кайнозойская (альпийская) складчатость, которая продолжается до настоящего времени. в результате каждой складчатости происходило возникновение новой континентальной коры и формировались складчатые горные пояса, окаймляющие и соединяющие восточно-европейскую и сибирскую платформы. крупнейшие пояса, протягивающиеся через территорию россии: урало-монгольский, альпийско-гималайский (средиземноморский), а также часть тихоокеанского пояса.
складчатые пояса появляются на границах литосферных плит при их деформации в результате их движения, сминания в складки, ухода одной плиты под другую, все это сопровождается магматизмом, землетрясениями, извержениями и метафорфизмом (извержение магмы на большой глубине, при колоссальном давлении и температуре. многие старые горы были разрушены, стали возвышенностями или равнинами. а другие, более молодые горы поднялись.
• дотримання нормативів гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище та санітарних нормативів в місцях забудови;
• виділення природно-заповідних, ландшафтних, ку- рортно-рекреаційних, історико-культурних зон з відповідним режимом їх охорони;
• встановлення санітарно-захисних зон для охорони водойм, джерел водопостачання і мінеральних вод, покладів лікувальних грязей, морських пляжів тощо.
Для місцевості (Киев, т.к. не знаю откуда ты ) Визначення обсягів та джерел фінансування Київської міської програми охорони навколишнього природного середовища на період до 2007 року здійснювати на підставі окремих рішень Київради згідно з законодавством.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань екологічної політики та постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.