3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).
РОЛЬ ОКЕАНУ У ФОРМУВАННІ ГІРСЬКИХ ПОРІД І РЕЛЬЄФУ УЗБЕРЕЖЖЯ. Береги — ділянки суходолу, що у вигляді вузької смуги примикають до існуючої берегової лінії будь- якої водойми. Вони поділяються залежно від їх крутизни (пологі та обривисті) й характеру матеріалів, що їх утворюють. Із боку акваторії до берега прилягає підводний береговий схил, що постійно відчуває вплив хвильових рухів води. Уламкові та розчинені у воді матеріали весь час приносяться річками, утворюються від руйнування морських берегів і складають донні відклади.
Перегляньте відеоматеріали «Під Одесою в селі Санжейка стався масштабний зсув». Зробіть відповідні висновки.
У береговій зоні (берег і підводний береговий схил) морські хвилі виконують абразію — руйнівну роботу: б’ють по обривистих берегах, особливо під час штормів, із силою 15 т/м2 у внутрішніх морях (Чорне море — до 11 т/м2) та до 70 т/м2 — біля берегів океану. У результаті такого впливу берег відступає в глиб суходолу.
максимальна висота полуденного сонця у населеному пункті, який розташований на 48º пн.ш., 21 березня становитиме 42º.
Объяснение:
Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = φ ± δ,
де h – кут, під яким знаходиться сонце над горизонтом опівдні,
φ – географічна широта місця схилення сонця.
Отже, нам потрібно визначити географічну широту (φ) населеного пункту і схилення сонця 21 березня.
1) 222 км 111 км = 2º (відстань між Харковом і невідомим об’єктом у градусах).
2) Населений пункт розташований південніше від Харкова, тому:
50º – 2º = 48º пн. ш. (географічна широта невідомого об’єкта).
3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).
РОЛЬ ОКЕАНУ У ФОРМУВАННІ ГІРСЬКИХ ПОРІД І РЕЛЬЄФУ УЗБЕРЕЖЖЯ. Береги — ділянки суходолу, що у вигляді вузької смуги примикають до існуючої берегової лінії будь- якої водойми. Вони поділяються залежно від їх крутизни (пологі та обривисті) й характеру матеріалів, що їх утворюють. Із боку акваторії до берега прилягає підводний береговий схил, що постійно відчуває вплив хвильових рухів води. Уламкові та розчинені у воді матеріали весь час приносяться річками, утворюються від руйнування морських берегів і складають донні відклади.
Перегляньте відеоматеріали «Під Одесою в селі Санжейка стався масштабний зсув». Зробіть відповідні висновки.
У береговій зоні (берег і підводний береговий схил) морські хвилі виконують абразію — руйнівну роботу: б’ють по обривистих берегах, особливо під час штормів, із силою 15 т/м2 у внутрішніх морях (Чорне море — до 11 т/м2) та до 70 т/м2 — біля берегів океану. У результаті такого впливу берег відступає в глиб суходолу.