Верно ли, что дерново-подзолистые почвы формируются под хвойными лесами на породах суглинистого и глинистого состава:
А) да Б) нет
Какой тип почв является самым рас на Приленском плато:
А) черноземы Б) буроземы В) подзолистые Г) глееземы
Наибольшим плодородием в области обладают почвы:
А) подзолистые Б) криоземы В) серые лесные Г) глееземы
Основная масса органических веществ превращается в перегной благодаря:
А) микроорганизмам Б) животным
В) минеральным веществам Г) атмосферному воздуху
Верно ли, что в резко континентальном климате таежных территорий под влиянием мерзлотных процессов формируются почвы криоземы:
А) да Б) нет
Какой тип почвы является преобладающим на западе области:
А) дерново-подзолистые Б) аллювиальные В) криоземы Г) черноземы
Наибольшим плодородием обладают почвы:
А) аллювиальные Б) глееземы В) деоново-подзолистые Г) литоземы
К светлохвойным породам относятся:
А) ель Б) кедр В) сосна Г) лиственница Д) береза
Темнохвойные леса в области произрастают:
А) на равнинах Б) в долинах рек В) в предгорьях и горных территориях
Где рас в области «островные» степи и лесостепи:
А) в бассейне р.Ангары Б) остров Ольхон и Приольхонье
В) в бассейне р.Нижняя Тунугска Г) на западе области
К темнохвойным породам леса относятся:
А) ель Б) лиственница В) пихта Г) береза
Светлохвойные леса области в основном произрастают:
А) на севере Б) в центре В) в Восточном Саяне Г) на Байкальском хребте
На юге области расположен:
А) Витимский заповедник Б) Прибайкальский национальный парк
В) Байкало-Ленский заповедник Г) Таюрский заказник
В некоторых во по два варианта ответа. Всего 18 ответов.
Объяснение:
Забруднення атмосфери
Одна з найгостріших екологічних проблем, зумовлених посиленням техногенного впливу на природне середовище, пов'язана зі станом атмосферного повітря. Вона включає ряд аспектів.
По-перше, охорона озонового шару необхідна у зв'язку із зростанням забруднення атмосфери фреонами, оксидами азоту і ін. До середини XXI ст. це може привести, за оцінками вчених, до зниження вмісту стратосферного озону на 15%.
По-друге, зростання концентрації СО2, що відбувається в основному за рахунок згоряння викопного палива, зменшення площ лісів, виснаження гумусового шару і деградації ґрунтів. До середини XXI ст. очікується подвоєння концентрації газу, що мала місце перед початком НТР. У результаті «тепличного ефекту» до 30-х рр. XXI ст. може статися підвищення середньої температури приземного шару повітря на 3 ± 1,5оС, причому максимальне потепління станеться в приполярних зонах, мінімальне — біля екватора. Очікується збільшення швидкості танення льодовиків і підняття рівня океану з темпом понад 0,5 см/рік.
По-третє, кислотні опади стали істотними компонентами атмосфери. Вони випадають у країнах Європи, Північної Америки, а також у районах найбільших агломерацій Азії і Латинської Америки. Головна причина кислотних опадів — надходження сполук сірки і азоту в атмосферу при спаленні викопного палива в стаціонарних установках і двигунах транспорту. Кислотні опади завдають шкоди будівлям, пам'ятникам і металевим конструкціям, викликають дигресію і загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, і стан водних екосистем.
Забруднення та виснаження водних ресурсів
Проблема виснаження водних ресурсів викликана зростанням споживання води промисловістю, сільським і комунальним господарствам, з одного боку, і забрудненням водних джерел — з іншого. Щорічно людством використовується в середньому до 6000 км3 води, з них у сільському господарстві близько 3400, промисловості 2200, на комунально-побутові потреби 400 км3. Забруднення багатьох водних об'єктів суші (особливо в країнах Західної Європи і Північної Америки) і вод Світового океану досягло небезпечного рівня. Щорічно в океан потрапляє (млн т): 0,2 — 0,5 отрутохімікатів; 0,1 — хлороорганічних пестицидів; 5 — 11 — нафти і інших вуглеводнів; 10 — хімічних добрив; 6 — фосфорних сполук; 0,004 — ртуті; 0,2 — свинцю; 0,0005 — кадмію; 0,38 — міді; 0,44 — марганцю; 0,37 — цинку; 1000 — твердих відходів; 6,5 — 50 — твердого сміття; 6,4 — пластмас. У Північній Атлантиці нафтова плівка займає 2 — 3% площі. Найбільш забруднені нафтою Північне і Карибське моря, Перська затока, а також прилеглі до Африки і Америки ділянки, де здійснюється її перевезення танкерним флотом.
Деградація грунту
Одна з головних екологічних проблем пов'язана з погіршенням стану земельних ресурсів. За історичний час внаслідок прискореної ерозії, дефляції і інших негативних процесів людство втратило майже 2 млрд га продуктивних земель. До утворення пустель схильна площа в 4,5 млрд га, на якій проживає близько 850 млн людей Пустелі швидко розвиваються (до 5 — 7 млн га на рік) у тропічних районах Африки, Азії і Америки, а також в субтропіках Мексики. Швидкість зникнення лісів становить 6 — 20 млн га на рік.
ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» стверджує, що агрономічні властивості ґрунтів нині в плачевному стані. Дослідження останніх 50 років довели, що мінеральні добрива швидко підвищують урожайність, але вони й швидко виснажують ґрунт. Тому нині винайшли ще одне розв'язання цього питання. Це аеробне компостування.
Италия или Итальянская Республика - Государство в Южной Европе, в центре Средиземноморья. Занимает Апеннинский полуостров, крайний северо-запад Балканского полуострова, Паданскую равнину, южные склоны Альп, острова Сицилия, Сардиния и ряд мелких островов. Столица этого государства — город Рим.
Природа Италии не менее уникальна, чем что-либо другое, имеющее отношение к этой стране. Благодаря своему географическому положению и наличию на территории гор Италия имеет три ярко выраженные климатические зоны. А если учитывать переходные зоны, то получается, что Италия собрала в себе все климатические зоны, кроме экваториальных и полярных. По этой причине природа Италии богата и разнообразна, и еще ни одному человеку не удалось остаться равнодушным к ней.
Природа севера Италии — это перерезанные долинами, перевалами и лугами величественные Альпы. Высоко в горах текут ручейки, которые сливаются в реки, образуя тем самым сложную сеть водных каналов Паданской впадины. Там находится большое количество восхитительных горных озер, самые большие из которых — Комо, Гарда и Маджоре.
Плодородные просторы Паданской равнины издавна обеспечивают Италию рисом, пшеницей, сахарной свеклой и другими овощами и фруктами. Кроме того, именно здесь выращивают виноград и делают изысканные вина, которые известны во всем мире.
Центр Италии представлен очень живописными склонами холмов с виноградниками, оливковыми рощами, цветущими садами и кипарисами.
Италия находится на территории сейсмической зоны, здесь много древних и несколько действующих вулканов. Термальные источники, которые подогреваются этими вулканами, и грязи люди издавна используют при лечении различных недугов.
Природные условия юга Италии очень разнообразны, поскольку он занимает почти половину территории страны. Возле моря много пышной растительности, а в глубине полуострова почва менее плодородна и более засушлива, там преобладает гористая местность. Юг Италии, а также ее острова Сардиния и Сицилия славятся своими СПА-курортами и великолепными пляжами.
Территория Италии богата деревьями и кустарниками различных климатических зон — здесь много дубов, ясеней, елей, сосен, каштанов, пальм, кипарисов и цитрусовых. Озера и реки изобилуют пресноводной рыбой — карпом, угрем, форелью. В водоемах много гусей и уток. В море добывается кефаль, камбала, сардина, тунец, треска.
Благодаря сказочной природе Италии, ее теплому климату, морскому и горному воздуху, а также развитой инфраструктуре эта страна просто идеальна для отдыха и укрепления здоровья.
К концу 2008 года численность населения Италии превысила 60 млн человек. На данный момент страна находится на четвёртом месте по населению среди стран Европейского союза и на 23-м месте среди стран всего мира. Плотность населения составляет 199,2 человека на кв. километр — пятое место в Евросоюзе. Наиболее высокая плотность в Северной Италии, где проживает почти половина всего населения страны. Самые густонаселённые области Италии — равнины Кампании, Ломбардии и Лигурии, где на один км² приходится свыше 300 жителей. Это объясняется благоприятными экономическими условиями, до X в. более развитым и густонаселённым был Юг страны. Особенной скученностью населения отличается долина реки По. Горные же районы населены гораздо реже. Здесь плотность населения падает до 35 человек на 1 км², в экономически слаборазвитых областях Сардинии и Базиликате плотность населения — 60 человек на 1 км².
Туристические города — Неаполь, Рим, Лечче, Сиракузы, Флоренция, Венеция, Перуджа, Триест, Падуя, Генуя, Турин, Кальяри, Палермо, Милан, Пиза