Визначте щільність населення України, якщо відомо, що у 2015 році на території держави проживало 45 млн. осіб. Розв’язання: Щ = 45 000 000 : 603 700 ≈ 75 осіб/км2.
Відповідь: 75 осіб/км2.
Задача 2. Визначте густоту населення:
а) Львівської області (чисельність населення області станом на 1.01.2017 р. – 2534,2 тис. осіб; площа – 21,8 тис.км2;
б) Тернопільської області (чисельність населення області станом на 1.01.2017 р. – 1064,3 тис. осіб; площа – 13,8 тис.км2.
Розв’язання:
а) Щ = 2 534 200 : 21 800 ≈ 116 осіб/км2;
б) Щ = 1 064 300 : 13 800 ≈ 77 осіб/км2.
Відповідь: у Львівській області – 116 осіб/км2,а в Тернопільській – 77 осіб/км2.
Задача 3. На 1 січня 2014 року середня щільність населення в Україні становила 75,4 осіб на 1 км2. Визначте загальну кількість населення, що проживала на даний період у державі.
Розв’язання:
Якщо відомо, що середня густота населення в Україні становила 75,4 осіб на 1 км2, то для визначення загальної кількості населення потрібно площу України помножити на середню густоту населення:
603,7 тис. км2 × 75,4 = 45518980 або 45 млн. 519 тис. осіб
Відповідь: кількість населення в Україні на 1 січня 2014 року становила 45518980 або 45 млн. 519 тис. осіб
Задача 4. На 1 січня 2006 року середня густота населення в Україні становила 78 осіб/км2. Визначте, якою була кількість населення в тому році?
Розв’язання:
Підставляючи дані у формулу Щ = Ч : П, визначаємо яка кількість населення проживала в Україні на 1 січня 2006 року, відомо, що площа України – 603,7 тис. км2:
78 осіб/ км2 = Х : 603700 км2, звідси:
Х = 78 осіб/ км2 · 603700 км2
Х = 47088600
Відповідь: кількість населення в Україні на 1 січня 2006 року становила 47088600 осіб.
Задача 5. Обчисліть густоту населення Франції, обравши необхідні дані (округліть до цілого числа)
Площа тис. км2 – 544.0
Населення млн. осіб – 65.4
Народжуваність ‰ – 12.3
смертність ‰ – 9.2
урбанізація % – 78
Задача 6. Обчисліть середню густоту населення Республіки Корея з розрахунку на 1 км2 , якщо її площа становить 99,5 тис. км2, а кількість населення - 47 млн осіб, більшість яких живе на узбережжі країни.
Задача 7. Визначте, якою є середня щільність населення в найбільшій за площею Одеській області, якщо її площа становить 33,3 тис. км2, а кількість населення – 2,4 млн. осіб.
Відповідь: 72 особи/ км2.
Задача 8. Визначте, якою є середня щільність населення в найменш густонаселеній області України – Чернігівській, якщо її площа становить 31,9 тис. км2, а кількість населення – 1 066,8 тис. осіб.
Відповідь: 33 особи/ км2.
1) тихий океан занимает третью часть всей земной поверхности и половину площади мирового океана. почти посередине его пересекает экватор. тихий океан омывает берега пяти материков: - евразию с северо-запада; - австралию с юго-запада; - антарктиду с юга; - южную и северную америку с запада.2) самый крупный из океанов планеты стал известен европейцам только в первой четверти xvi в., после возвращения экспедиции магеллана. плавания японцев и малайцев, полинезийцев, инков, камчадалов и алеутов накапливали, конечно, огромные познания, но они не записывались и не могли быть переданы. европейцам пришлось открывать океан для себя самостоятельно. его обследование длилось почти 4 столетия. 3) редняя глубина тихого океана — 3980 м, максимальная — 11022 м (измерена в одном из рейсов «витязя»). к окрапнам океана максимальные контрасты рельефа земли. превышение южноамериканских анд над перуанско-чилийским желобом составляет 14 750 м, камчатки над курило-камчатским желобом — 11750 м, марианских островов над прилегающим желобом — 11500 м. на севере, западе и юго-западе тихий океан окаймлен сложной переходной по отношению к материкам зоной — системой желобов, островных дуг и краевых морей, южные и восточные очертания более просты. гигантская чаша океана расчленена подводными хребтами на ряд котловин.4) по сравнению с другими океанами тихий имеет наибольшую ширину в экваториально-тропической зоне обоих полушарий, т. е. в зоне наиболее интенсивного накопления тепла. средняя температура на его поверхности (19,37°) выше, чем в атлантическом (17,58°) и индийском (17,85°) океанах. общий теплозапас тихого океана оценивается в 3,85х1021 ккал против 1,83х1021 ккал в атлантическом и 1,65х1021 ккал в индийском океанах. в то же время температура всей толщи вод (до 6000 м) в тихом океане (3,66°) меньше, чем в атлантическом (3,74°) и индийском океанах (3,99°). это объясняется тем, что в его общем теплозапасе доля холодных глубинных вод значительно выше, чем в других океанах . 5) для фауны, насчитывающей в целом до 100 тыс. видов, характерны млекопитающие , обитающие главным образом в умеренных и высоких широтах. массовое распространение имеет представитель зубатых китов — кашалот, из беззубых китов — несколько видов полосатых китов. промысел их строго ограничен. отдельные роды семейства ушастых тюленей (морские львы) и морские котики встречаются на юге и на севере океана. северные котики — ценные пушные звери, промысел которых строго контролируется. в северных водах тихого океана водятся также ставшие редкими сивуч (из ушастых тюленей) и морж, имеющий циркумполярный ареал, но ныне находящийся на грани исчезновения.6) 1.биологические ресурсы. занимает 1 место в мире по добыче рыбы, морепродуктов. основные районы- северо-западный, западный, юго-восточный. 2.судоходство. морские пути океана отличаются наибольшей протяженностью. многие судоходные трассы пролегают вдоль морских побережий, но осуществляются также и перевозки между северной америкой, азией. важными центрами пересечения этих морских путей служат гавайи и остров таити. 3.энергетический ресурсы тихоокеанских вод велики и разнообразны, но используются пока слабо. нефть на шельфе ю. и с. америки ; каменного угля у берегов японии, н. зеландии, австралии. 4.промышленное опреснение морской воды в сша и японии.5.морские соляные промыслы. из морской воды добывают поваренную и каменную соль, магний, бром. этот промысел развит в японии, китае, на филиппинах. удачи)
Объяснение:
Чорно́зем — тип ґрунту, що розвивається в умовах суббореального слабоаридного клімату з добре вираженою сезонною контрастністю під степовою і луково-степовою рослинністю на пористих карбонатних породах — лесах і лесовидних суглинках. Чорноземи поширені переважно на платформних рівнинах, але зустрічаються також островами серед інших ґрунтів у міжгірських западинах, улоговинах і на слабоеродованих схилах гірських систем. Формування чорноземів зумовлено особливостями біологічного колообігу — великою кількістю хімічних елементів, які залучаються у щорічні процеси утворення і трансформації органічної речовини, надходженням основної маси органічних решток всередину ґрунту, активною участю в розкладанні рослинних решток бактерій, актиноміцетів, безхребетних[1].
Для чорноземів характерна наявність двох основних генетичних горизонтів:
Гумусового прогресивно-акумулятивного, що характеризується великою потужністю, високим вмістом гумусу при його поступовому зменшенні з глибиною, зернистою структурою.
Карбонатно-акумулятивного.
Объяснение:
Чорноземи займають в Україні близько 60 % території (у світі близько 25 %), майже всю лісостепову (за винятком західних частин) і степову зони. В Україні поширені чорноземи п'яти підтипів, залежно від умов клімату, особливостей ґрунтотворних порід, рослинності. У лісостеповій зоні переважає підтип типових чорноземів, що мають 6 — 9 % гумусу, найбільшу потужність (до 1,5 м) і найбільшу родючість. Підтип чорноземів звичайних поширений у північній частині степу України; вони мають середні значення потужності (60 — 75 см) та вмісту гумусу (4 — 6 %). Найменший відсоток гумусу (3 — 4 %) характерний для чорноземів південних.
Чорноземні ґрунти при правильному використанні дають найбільший врожай багатьох сільськогосподарських культур. Врожайність культур висока за достатньої вологості.
Про їхню родючість колись казали:Земля така добра, що посадиш оглоблю, то виросте тарантас