Главными героями сказки Оскара Уайльда "Соловей и роза" является Соловей, Студент, Розовый Куст и дочь профессора, возлюбленная Студента. Сюжет сказки заключается в том, что девушка обещает Студенту танцевать с ним на балу, если он подарит ей красную розу. Но молодой человек нигде не может её найти и переживает, что от такой малости зависит его счастье. Его слова слышит Соловей и решает так как уверен, что это настоящая любовь. Соловей прилетает к Розовому Кусту, но тот говорит, что его цветы помёрзли. Он предлагает Соловью "создать розу из звуков песни", а затем "обагрить ей кровью сердца". Для этого Соловей должен сесть на Розовый куст и петь, а розовый шип пронзит его сердце и роза окраситься его кровью. Соловей согласился. На заре распускается алая роза, а Соловей падает мёртвым с шипом в сердце. Студент срывает розу и спешит к своей возлюбленной, но та отвергает его ради племянника камергера, который подарил ей "настоящие каменья" и у которого есть серебряные пряжки на туфлях. Она называет Студента грубияном и уходит. Студент бросает розу в под колёса телеги: разочарованный в любви, он садится за книги изучать философию и метафизику.
У горах Євразії надзвичайно гостро стоїть проблема зведення лісів. Так, у Гімалаях ліс завжди був для населення джерелом палива. Крім того, його випалювали під нові ділянки городів. Знищення лісів для місцевих потреб більш менш компенсувалося природним приростом, поки Гімалаї не стали туристським центром. Вистачило якихось 30 років, щоб знищити майже всі ліси поблизу Джомолунгми. Варто було лише порушити цілісність гір, і вони покарали людей обвалами та зсувами. Були навіть такі страшні прогнози: якщо ліси на схилах гір будуть і далі вирубуватися, то невдовзі Гімалаї просто сповзуть униз, знищуючи все на своєму шляху. Добре, що люди вчасно зрозуміли свої помилки. Нині в гімалайських країнах діють програми із заліснення схилів. Наплив туристів і альпіністів, охочих помилуватися красою гір і випробувати свою майстерність при сходженнях на вершини на жаль призводить до забруднення довкілля.
Для збереження унікальної природи гір створюються заповідники і національні парки. Так, величезну територію, яка прилягає до Евересту, займає національний парк Сагарматха.
Главными героями сказки Оскара Уайльда "Соловей и роза" является Соловей, Студент, Розовый Куст и дочь профессора, возлюбленная Студента. Сюжет сказки заключается в том, что девушка обещает Студенту танцевать с ним на балу, если он подарит ей красную розу. Но молодой человек нигде не может её найти и переживает, что от такой малости зависит его счастье. Его слова слышит Соловей и решает так как уверен, что это настоящая любовь. Соловей прилетает к Розовому Кусту, но тот говорит, что его цветы помёрзли. Он предлагает Соловью "создать розу из звуков песни", а затем "обагрить ей кровью сердца". Для этого Соловей должен сесть на Розовый куст и петь, а розовый шип пронзит его сердце и роза окраситься его кровью. Соловей согласился. На заре распускается алая роза, а Соловей падает мёртвым с шипом в сердце. Студент срывает розу и спешит к своей возлюбленной, но та отвергает его ради племянника камергера, который подарил ей "настоящие каменья" и у которого есть серебряные пряжки на туфлях. Она называет Студента грубияном и уходит. Студент бросает розу в под колёса телеги: разочарованный в любви, он садится за книги изучать философию и метафизику.
У горах Євразії надзвичайно гостро стоїть проблема зведення лісів. Так, у Гімалаях ліс завжди був для населення джерелом палива. Крім того, його випалювали під нові ділянки городів. Знищення лісів для місцевих потреб більш менш компенсувалося природним приростом, поки Гімалаї не стали туристським центром. Вистачило якихось 30 років, щоб знищити майже всі ліси поблизу Джомолунгми. Варто було лише порушити цілісність гір, і вони покарали людей обвалами та зсувами. Були навіть такі страшні прогнози: якщо ліси на схилах гір будуть і далі вирубуватися, то невдовзі Гімалаї просто сповзуть униз, знищуючи все на своєму шляху. Добре, що люди вчасно зрозуміли свої помилки. Нині в гімалайських країнах діють програми із заліснення схилів. Наплив туристів і альпіністів, охочих помилуватися красою гір і випробувати свою майстерність при сходженнях на вершини на жаль призводить до забруднення довкілля.
Для збереження унікальної природи гір створюються заповідники і національні парки. Так, величезну територію, яка прилягає до Евересту, займає національний парк Сагарматха.