ДАЮ
(с 2мя треугольниками к 1 заданию), с 1 треугол. ко 2 и последний к 3 заданию.
1. Дополни данные условия необходимым равенством для выполнения данного признака равенства треугольников ΔTVU=ΔZPG.
(Углы назови одной буквой и не используй знак угла.)
1. Если TV = ZP, VU = PG,
=
, то ΔTVU=ΔZPG по первому признаку.
2. TV = ZP, VU = PG, = , то ΔTVU=ΔZPG по третьему признаку.
3. TU = ZG, ∡ T = ∡ Z,
=
, то ΔTVU=ΔZPG по второму признаку.
4. TU = ZG, ∡ T = ∡ Z, = , то ΔTVU=ΔZPG по первому признаку.
5. ∡ V = ∡ P, ∡ U = ∡ G, = , то ΔTVU=ΔZPG по второму признаку.
2.
На сторонах угла ∡ ABC точки A и C находятся на равных расстояниях от вершины угла BA=BC. Через эти точки к сторонам угла проведены перпендикуляры AE⊥ BD, CD⊥ BE.
1. Докажи равенство треугольников ΔAFD и ΔCFE.
2. Определи величину угла, под которым перпендикуляр CD пересекает BA, если AE пересекает BC под углом 52°.
1. Назови треугольники, равенство которых позволит доказать равенство ΔAFD и ΔCFE:
ΔBA= Δ (_) (_) (_)
.
По какому признаку доказывается это равенство?
По второму
По третьему
По первому
Отметь элементы, равенство которых в этих треугольниках позволяет применять выбранный признак:
углы
DCB
EAB
BEA
CBD
ABE
BDC
стороны
EB
CD
BC
DB
BA
AE
По какому признаку доказывается равенство ΔAFD и ΔCFE?
По первому
По третьему
По второму
Отметь элементы, равенство которых в треугольниках ΔAFD и ΔCFE позволяет применять выбранный признак:
углы
EFC
ADF
FAD
FCE
CEF
DFA
стороны
CE
FC
DF
EF
FA
AD
2. Величина угла, под которым перпендикуляр CD пересекает BA —
___°.
3.
Дано:
ML=KLиKN=MN.
Найди равные треугольники.
Kaut_kas_pret_pamatu5.png
NKL =
NLM
LMN
NML
MNL
LNM
MLN
Если известно, что ΔKNM — равнобедренный и прямоугольный, то угол MLK равен °.
1) строим две пересекающиеся перпендикулярные прямые))
обозначаем точку пересечения С ---это вершина прямого угла)))
это будут катеты в будущем прямоугольном треугольнике...
осталось построить гипотенузу...
сos(x) = 0.75 = 3/4
по определению: косинус ---это отношение противолежащего катета к гипотенузе...
т.е. противолежащий к нужному углу катет будет равен
3 см (или 6 м или 9 км...), а гипотенуза соответственно
4 см (или 8 м или 12 км...)))
2) на одной из двух построенных прямых откладываем от вершины прямого угла 3 см (например))) ---обозначаем точку А.
3) из точки А раствором циркуля в 4 см строим окружность...
она пересечется с другой перпендикулярной прямой ---обозначаем точку В.
АВ--гипотенуза 4 см
СА--катет 3 см
искомый угол ВАС
его косинус = АС / АВ = 3/4 = 0.75
Объяснение:7 лютого 1483 у Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni MLXXX III), яка є першою відомою друкованою книгою, написаною українцем. У цій книзі, окрім астрологічних прогнозів, були відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії. Вчений подає визначені ним координати міст: Вільнюса (Вільно), Дрогобича, Львова, ряду міст Італії й Німеччини, чим виявляє ґрунтовну обізнаність у географії всієї Європи. «Прогностик» певною мірою знайомив європейського читача з країнами Східної Європи. У розділі «про становище Польщі» він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє «Руське Королівство» — колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Така характеристика тодішньої політичної карти Східної Європи свідчить, що за кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину.[7]
Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують «великі небезпеки… у зв'язку з пригнобленням князями і панами». Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу.
З 1487 року працював професором медицини Ягеллонського університету, мав чин королівського лікаря.
Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню.
У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік, переписаний німецьким гуманістом Г. Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність вченого з античною і середньовічною літературою.